Французький дослідник виявив кореляцію між середнім індексом маси тіла міністрів 15 пострадянських держав і рівнем їх корупції: у країнах з найтовстішими міністрами рівень корупції (принаймні за 2017 рік) був вищим. Для цього вчений оцінив комплекцію міністрів за допомогою аналізу їх фотографій нейромережею, а потім порівняв з різними оцінками рівня корупції в кожній з країн. Цікаво, що індекс маси тіла міністрів також слабо негативно корелював з середнім індексом маси тіла жителів країни: іншими словами, в країнах з найтовстішими міністрами (і, виходячи з розрахунків, з найвищим рівнем корупції), громадяни були стрункіші. Стаття опублікована в журналі Economics of Transition and Institutional Change.
Рівень корупції в окремо взятій країні виміряти досить складно — не тільки через те, що його треба оцінити як панівний в державній системі, так і, наприклад, у великих банках і компаніях (тобто зібрати і проаналізувати досить багато інформації), але і з-за того, що цей показник — в цілому досить суб’єктивний. Наприклад, Індекс сприйняття корупції у всіх країнах щорічно публікує організація Transparency International, яка проводить незалежні опитування серед експертів в галузі фінансів і правозахисту: цей показник, зрозуміло, можна назвати об’єктивним (все ж мова йде про певну експертизу).
Проблема в тому, що будь-яка оцінка сторонніми спостерігачами (навіть якщо вони експерти) може бути піддана когнітивним спотворенням: наприклад, на оцінку може впливати ілюзорна кореляція — прагнення зв’язувати дві події, ґрунтуючись на власних міркуваннях, а не об’єктивності. Простіше кажучи, думка як експертів, так і простих людей щодо корумпованості окремих людей може бути піддана стереотипам.
Зрозуміло, не можна заперечувати, що іноді таке стереотипне мислення виявляється вірним, але ситуація може бути і зворотною. В якості прикладу можна навести дослідження, проведене два роки тому китайськими вченими: тоді вони вивчали, як з корумпованістю політиків на високих посадах пов’язаний імпорт в країну дорогих швейцарських годинників. Зв’язок між корупцією і дорогими аксесуарами насправді був, але тільки в материковому Китаї з 1993 до 2012-2013 року: після цього (вчені пов’язують це з розвитком інтернету) зв’язок зник. Тим часом у Гонконгу, Сінгапурі і США подібний зв’язок не вдалося виявити взагалі.
Можна припустити, що з подібних стереотипів все ж можна витягти якісь об’єктивні показники — але для цього зв’язок між стереотипом і залежною змінною все ж потрібно перевірити. Павло Блаватський (Pavlo Blavatskyy) зі Школи бізнесу в Монпельє вирішив оцінити, як з корумпованістю пов’язаний індекс маси тіла політика. Дослідник зосередився на 299 міністрах 2017 року в 15 країнах пострадянського простору: Азербайджану, Вірменії, Білорусії, Грузії, Казахстану, Киргизії, Латвії, Литви, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України, Узбекистану та Естонії.
Індекс маси тіла міністрів Блаватський оцінив за допомогою алгоритму комп’ютерного зору, представленого в 2017 році: він заснований на роботі нейромереж. З 299 міністрів у 96 алгоритм виявив високий ступінь ожиріння (індекс маси тіла від 35 до 40). В якості показника корупції Блаватський використав п’ять різних індексів: від Transparency International, Індекс контролю корупції Світового банку, корупційний індекс Європейського центру боротьби з корупцією і державного будівництва, Індекс відсутності корупції Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, а також індекс Базельського інституту.
Pavlo Blavatskyy / Economics of Transition and Institutional Change, 2020
Для всіх індексів кореляція між ними та індексом маси тіла політиків в окремій державі була високою: наприклад, кореляція між індексом Transparency International та індексом маси тіла склав -0,92 (кореляція негативна, оскільки високі показники цього індексу вказують на низький рівень корупції). Іншими словами, чим вищий середній індекс маси тіла у міністрів в країні, тим вищий в ній рівень корупції. Цікаво, що індекс маси тіла міністрів негативно, але слабо корелював (коефіцієнт -0,51) з середнім індексом маси тіла по країні: іншими словами, чим товстіші міністри в країні, тим худіші її жителі.
Зрозуміло, незважаючи на виявлену кореляцію, комплекцію політиків у країні не можна вважати об’єктивним і точним показником того, що країна корумпована. Однак, автор роботи все одно наполягає на тому, що на ці показники необхідно звернути увагу — в тому числі і в динаміці. Як приклад останнього Блаватський призводить Оксамитову революцію у Вірменії в 2018 році, в результаті якої уряд на чолі з Сержем Саргсяном пішов у відставку, поступившись опозиційному лідеру Ніколу Пашиняну, з приходом якого рівень корупції в країні (за окремими показниками) помітно знизився (за 2019 рік Вірменія в рейтингу Transparency International піднялась зі 105 позиції на 77). Середній індекс маси тіла міністрів з уряду Пашиняна тоді, за розрахунками дослідника, становив 31,2, а міністрів Саргсяна — 32,1.
Зрозуміло, це не перший раз, коли вчені намагаються визначити об’єктивні показники, які можуть з високою точністю вказати на корупціонера. Наприклад, у 2018 році вчені проаналізували політичні скандали в Бразилії і з’ясували, зокрема, що корупціонери вважають за краще об’єднуватися в маленькі групи.
Натхнення: nplus1.ru