У новому дослідженні групи американських вчених показана можливість більш успішного лікування алкогольної залежності при поєднанні стандартних методів психотерапії з терапією природною психоделічною речовиною — псилоцибіном, одержуваним з галюциногенних грибів. Результати викладені в статті, опублікованій в журналі JAMA Psychiatry.
Останнім часом все більше наукових клінічних досліджень відзначає перспективність застосування низьких доз психоделіків для лікування різних нейропсихіатричних розладів, пов’язаних з порушенням функцій нервової системи. І хоча механізми психоделічного лікування залишаються не до кінця зрозумілими, дія цих препаратів, мабуть, підвищує нейропластичність мозку, впливаючи на структуру нейронів і нейронних мереж.
Один з таких класичних психоделіків – псилоцибін, природна наркотична сполука, що міститься в десятках видів грибів. Ефекти вживання цього препарату вкрай різноманітні і залежать від суб’єктивних переживань пацієнта / учасника дослідження і обстановки, що оточує його, включаючи супутню психотерапію.
Раніше була показана перспективність застосування псилоцибіну і фармакологічно подібного йому діетиламіду лізергінової кислоти (ЛСД) в лікуванні алкогольної залежності. Нове подвійне сліпе рандомізоване клінічне дослідження (в якому ні учасники, ні самі автори спочатку не знають, кому з пацієнтів дістався препарат, а кому — плацебо) дозволило вперше оцінити ефективність терапії псилоцибіном в поєднанні зі стандартними методами психотерапії.
Співвідношення активної та летальної дози і потенціал залежності психоактивних речовин
Шкала звикання і токсичності поширених рекреаційних наркотиків / © Gable R. S., Drugs and society: U. S. public policy, 2006
Курс лікування для кожного з 93 учасників складався з 12 сеансів психотерапії і двох прийомів препарату (псилоцибіну або плацебо) після чотирьох і восьми сеансів. При цьому сеанси включали в себе не тільки стандартні терапію підвищення мотивації і когнітивно-поведінкову терапію, а й навчання управлінню і використанню психоактивних ефектів досліджуваної речовини.
В результаті, після восьми місяців терапії і спостереження, учасники, які приймали псилоцибін, знизили число випадків вживання алкоголю в середньому на 83% щодо початкового рівня, до дослідження. Водночас контрольна група, яка приймала плацебо, теж скоротила вживання алкоголю, але лише на 51%. При цьому майже половина (48%) учасників, які отримували психоделік, повністю відмовилися від алкоголю після закінчення лікування (у порівнянні з 24% у контрольній групі).
Вплив лікування на характер вживання алкоголю. Стрілки вказують на два сеанси лікування псилоцибіном або плацебо / © Bogenschutz M., et al., JAMA Psychiatry, 2022
Незважаючи на високу значимість отриманих результатів, автори попереджають, що до того моменту, як препарат буде готовий для широкого клінічного застосування, необхідно детально задокументувати всі ефекти псилоцибіну і уточнити відповідну дозування. Тому надалі дослідницька група планує провести більш велике дослідження з набагато більшим числом учасників.