Америка продовжує щорічно відправляти понад 1 мільйона тонн пластика для вторинної переробки в бідні країни, які не справляються зі своїми відходами. Наслідки цього процесу негативно позначаються на стані навколишнього середовища і здоров’я людей.
Після того як Китай в 2017 році заборонив імпорт іноземних відходів, американське сміття кочує по всьому світу і потрапляє в країни, які буквально вже тонуть в ньому. Більшу частину пластика зараз ввозять до Малайзії, яка, як з’ясували журналісти, не може ефективно переробити 55% власних відходів – а це означає, що сміття потрапляє на полігони для захоронення або просто зберігається на відкритих звалищах. В Індонезії і В’єтнамі ситуація ще гірше: ці країни не можуть впоратися з 81 і 86% власних пластикових відходів відповідно.
Після китайського бану обсяги переробки пластмаси різко зросли в Туреччині – з 159 000 до 439 000 тонн за два роки. Щомісяця близько 10 кораблів заходять в порти Стамбула і Адани, перевозячи близько 2000 тонн сміття, яке раніше ввозили в Китай. До цих вантажних суден приєднуються десятки інших з Великобританії та інших європейських країн.
Влада В’єтнаму, Малайзії і Таїланду взяли приклад Китаю і анонсували заборони на імпорт пластика, після чого США стали перенаправляти вантажі в нові країни – Камбоджу, Лаос, Гану, Ефіопію, Кенію і Сенегал, які пропонують дешеву робочу силу і де немає строгого регулювання екологічної ситуації. Щомісяця США перенаправляють 260 тонн сміття в приморське місто Сіануквіль в Камбоджі, де пляжі практично повністю покриті пластиком.
187 країн підписали угоду, що регулює глобальний експорт пластикового сміття. Серед іншого пакт передбачає можливість заборони експорту відходів в Азію та Африку. США до цього договору не приєдналися.
Те, як впливає вторинна переробка пластика на екологію, можна побачити на прикладі невеликого села недалеко від Ханоя у В’єтнамі. Сміттям з усього світу з написами на мовах від арабської до французької тут завалена практично кожна вулиця. Тільки з США до В’єтнаму за рік було відправлено 83 000 тонн сміття для вторинної переробки.
Робочі в майстернях виробляють перероблені гранули серед токсичної пари і смердючих запахів. «Ми дійсно боїмося диму від палаючого пластику, і ми не наважуємося пити місцеву воду, – розповів один з сортувальників в товстих рукавичках, масці для обличчя і традиційного в’єтнамського конічного капелюха, – але у нас немає грошей, тому і немає іншого вибору, крім як працювати тут».
Токсичні пари, які утворюються при спалюванні і переробки пластмаси, можуть викликати респіраторні захворювання. Працівники регулярно піддаються впливу сотень токсичних речовин, включаючи соляну кислоту, діоксид сірки і важкі метали. Наслідки такого впливу можуть призвести до порушень розвитку, ендокринних порушень і онкології.
Дізнатися докладніше про розслідування The Guardian можна тут
Натхнення: www.popmech.ru