У ніч з 16 на 17 листопада 2026 року варто придивитися до неба: листопадовий метеорний потік Леонідів матиме максимум за сприятливих умов освітлення Місяцем. За розрахунками очікують близько 20 метеорів на годину, але для цього потоку сюрпризи ніколи не виключені, тож активність може виявитися підвищеною. Про особливості майбутнього зорепаду розповідає видання Universe Today.
Звідки беруться Леоніди
Джерелом потоку є періодична комета 55P/Tempel–Tuttle із орбітальним періодом близько 33 років. Вона проходить перигелій на відстані приблизно 0,975 астрономічної одиниці від Сонця, тобто трохи всередині земної орбіти. Наступне таке зближення заплановане на 20 травня 2031 року.
Коли Земля перетинає шлейф пилу й дрібних частинок, залишених кометою, вони на шаленій швидкості врізаються в атмосферу та спалахують як метеори. Леоніди є одними з найшвидших: частинки летять назустріч Землі майже 70 кілометрів за секунду, що близько до теоретичної межі швидкості метеорів у внутрішній Сонячній системі.
У пересічні роки потік дає близько 20 видимих метеорів за годину. Але коли комета підходить до перигелію, стає можливим «метеорний шторм» – різке зростання кількості болідів.
Що обіцяють Леоніди 2026 року
Пік активності Леонідів у 2026 році прогнозують на 17 листопада о 3:00 за всесвітнім часом (UT). Це особливо зручний момент для спостерігачів у Європі перед світанком, а Північна Америка опиниться в вигідному становищі лише кількома годинами пізніше.
Фаза Місяця цього року сприятлива: його диск буде освітлений приблизно на 41%, а перша чверть припадає на день після максимуму потоку. Це означає, що Місяць сідає на заході саме тоді, коли радіант Леонідів піднімається на сході, залишаючи нічне небо відносно темним.
Формально 2026-й не вважається «шторним» роком, однак автор наголошує: поведінка реального потоку може відрізнятися від розрахунків, тож варто придивитися уважніше.
Де шукати зорепад на небі
Метеори Леонідів «вилітають» із ділянки сузір’я Лева, яку астрономи називають Серпом – це фігура у формі перевернутого знака питання. Радіант потоку розташований поблизу зорі Епсилон Лева і зміщується повз яскраву подвійну зорю Алґієбу.
Якщо уявно продовжити слід метеора назад до цієї зони – це, найімовірніше, Леонід. У 2026 році додатковою прикрасою ділянки стануть планети Марс і Юпітер, яскрава зоря Регул і точка протистояння Сонця, куди спрямований рух Землі.
Шторми минулого і прогнози на 2030-ті
Історія Леонідів відома з принаймні X століття: арабські хроніки згадують потік ще у 902 році. Найзнаменитіший спалах стався в 1833 році, коли мешканці східного узбережжя США бачили небо, буквально залите метеорами. Подія справила значний вплив як на релігійні рухи того часу, так і на наукове розуміння природи метеорів – від «атмосферного» до космічного походження.
Ще один грандіозний шторм Леонідів відбувся вранці 17 листопада 1966 року. Над південним заходом США швидкість випадання оцінили в колосальні 160 000 метеорів на годину. Автор статті також згадує видовищний потік 1998 року, який він бачив у пустелі Кувейту: яскраві спалахи освітлювали землю буквально кожні кілька секунд до самого світанку.
Метеорним штормом зазвичай називають ситуацію, коли зенітна годинна швидкість (ZHR) перевищує приблизно 1000 метеорів на годину. Це ідеалізований показник для дуже темного неба з радіантом точно над головою; реальні спостерігачі майже завжди бачать менше.
Чи варто очікувати подібного шоу у 2030-х роках? Моделі, на які посилається автор, прогнозують, що проходження комети 55P/Tempel–Tuttle в 2031 році та наступне в 2064-му навряд чи принесуть справжні «шторми». Потенційно потужний рік називають 2099-й. Водночас у ранніх 2030-х потік може забезпечити дуже добрі зорепади з понад 100 метеорами на годину завдяки старішим потокам частинок, інколи навіть перевершуючи відомі Персеїди й Гемініди.
Як спостерігати Леоніди
Для спостереження метеорного потоку спеціальна оптика не потрібна. Достатньо вибрати місце з темним небом, подалі від міських вогнів, зручно влаштуватися та запастися терпінням. Найкращі результати зазвичай дають передранкові години, коли Земля «врізається» в метеорний потік лобом своєї орбіти.
Зняти Леоніди на фото можна за допомогою дзеркального чи бездзеркального фотоапарата на штативі з ширококутним об’єктивом та довгими витримками. Автоматичний пульт або інтервалометр допоможе зробити серію кадрів, серед яких, ймовірно, трапляться спалахи метеорів.
Автор радить не лише милуватися потоком, а й записувати кількість помічених метеорів і передавати ці дані до Міжнародної метеорної організації. Такі спостереження допомагають уточнювати моделі метеорних потоків і краще прогнозувати їхню поведінку.
Що принесе небесне шоу Леонідів у найближчі роки, покаже час. Але одна річ незмінна: побачити метеори можна лише тоді, коли справді виходиш під зоряне небо.