Нагадаємо, що довгий час представники сексуальних меншин були переслідувані владою у всьому світі. Вперше відсіч поліції вдалося дати в червні 1969 року, коли черговий рейд по гей-барах закінчився відкритими протестами з боку «ущемлених» американців. Ця подія навіть отримало назву Стоунвольського повстання. Це стало своєрідним каталізатором для того, щоб на тему одностатевих відносин звернула увагу громадськість. З’явилися перші організації, що відстоюють громадянські права геїв і лесбіянок, а в честь «повстання» стали щороку проводитися так звані «прайд-паради».
З часом подібні мітинги і демонстрації охопили Європу, Австралію, ПАР і деякі азіатські країни. На пострадянському просторі до цих пір виникає чимало конфліктів з приводу проведення таких походів. Сама назва «прайд-парад» передбачає, що учасники демонструють просту істину: люди нетрадиційної орієнтації зберігають людську гідність, пишаються своєю інакшістю, сприймають свою несхожість на інших органічно, адже, на їхню думку, обраний ними життєвий шлях ні в чому не поступається загальноприйнятим нормам.
Цікава точка зору філолога і журналіста Олександра Хоца, який визначив прайд-паради як прояв гордості, «не пов’язаної з сексуальної орієнтації самої по собі, а з тим, що, пройшовши шлях тотального винищення, в’язниць, дискримінації і приниження, — люди ЛГБТ-спільноти проявили мужність, солідарність і завзятість, — відстоявши своє історичне право на людську гідність».
Весільні фотографії таких пар зайвий раз доводять, що любові покірні всі серця незалежно від статі.
Натхнення: www.kulturologia.ru