Коли ми чуємо міркування про те, що інопланетні прибульці нібито активно втручаються в життя людей, то частенько хочеться покрутити пальцем біля скроні: “Яка дурниця!” Але все ж … Як бути з матеріальними та документальними доказами цієї “теорії змови”? Звичайно, всі вони непрямі, проте є всі підстави серйозно задуматися …
Зустріч на вищому рівні
На думку видавця американського журналу UFOMagazine Білла Бернса, перший офіційний контакт між землянами і прибульцями відбувся давним-давно, 16 жовтня 1957, в районі авіабази Холломан в Нью-Мексико, де нібито було зафіксовано крах інопланетного корабля.
Він також стверджує, що інопланетяни запропонували американцям свої передові технології для того, щоб ті могли їх використовувати в холодній війні. В обмін на це уряд дозволило їм викрадати людей для взяття зразків ДНК і різних дослідів.
“Після цього інциденту число повідомлень про викрадання людей різко виросло, – констатує фахівець з паранормальних явищ Том Дюрант. – До 1961 року їх взагалі не було”.
Британський уфолог Гері Маккінона стверджує, що йому вдалося проникнути в комп’ютерну систему NASA і виявити там списки так званих позаземних співробітників. Про це розповідає Джейсон Мартелл у своїй книзі “Науковий апокаліпсис”.
Він також пише, що в секретних каталогах космічного агентства зберігаються знімки місячної поверхні, які в 1967 році були зроблені міжпланетною станцією “Рейджер-7”. На них видно об’єкти рукотворного походження – це не що інше, як бази співпрацюючих з NASA прибульців …
Солуейський космонавт
Чимало існує і приватних свідчень на користь версії присутності прибульців на Землі. Так, 23 травня 1964 пожежний Джим Темплтон з британського міста Карлайл (Британія) прогулювався з сім’єю в околицях шотландської затоки Солвей-Ферт. Сім’я влаштувала пікнік на природі, і Джим вирішив сфотографувати свою п’ятирічну доньку на тлі водойми.
Зрозуміло, що цифрової фотографії тоді ще не було, тому, щоб отримати знімки, необхідно було спочатку проявити і віддрукувати. Виконавши цю трудомістку процедуру, Темплтон несподівано звернув увагу на те, що за спиною дівчинки маячить дивна фігура, що нагадує космонавта в білому скафандрі. Відразу ж зметикувавши, що тут щось “нечисте”, чоловік відіслав фото в газету Daily Mail. Там експерти підтвердили, що воно справжнє (до речі, “Фотошопа” тоді теж ще не було).
Знімок опублікували різні ЗМІ, що наробило чимало галасу серед нерозпещеної ще уфологічними “сенсаціями” публіки. І ось в один прекрасний день Темплтона провідали два незнайомці, одягнені в чорне. Вони повідомили, що працюють на уряд, але не пред’явили ніяких посвідчень і називали один одного не по іменах, а по номерах, що здалося Джиму дуже підозрілим …
“Спецагенти” зажадали, щоб він відправився з ними на місце зйомки, і настійно випитували, чи не бачив він там другого космонавта … Коли Темплтон відповів негативно, це, здавалося, їх разчаровало. Після чого вони попрощалися, наостанок дуже недружелюбно порекомендувавши Джиму тримати язик за зубами.
Фігуру на горезвісному знімку прозвали “Солуейським космонавтом”. Однак, що або хто це був, досі не зрозуміло.
Читайте також: Хто ставить імплантати?
У приватного детектива Деррела Сімса незвичайне хобі – він розслідує історії людей, яким, за їхніми запевненнями, вживили інопланетні датчики.
“Ми за допомогою рентгена знаходили їх в оці, в ступнях, в області серця, всередині мозку, – згадує він. – Вони розміром з волоський горіх, і, якщо їх не видалити, вони зникають через рік”.
Хірург-ортопед Роджер Лір займається вилученням таких імплантатів з людського тіла. За його словами, хімічні аналізи показують, що це зразки метеоритів.
Призначення імплантів – управляти всім організмом людини, незалежно від того, куди саме вони вшиті, вважає Сімс. Зокрема, каже він, вони здатні контролювати рівень серотоніну і допаміну, що відповідають за емоції. Це дозволяє прибульцям дистанційно встановлювати контроль над людьми.
Правда, жоден з цих “доказів” ще не свідчить про те, що за цими речами стоять жителі інших планет. Але хто знає, раптом коли-небудь цьому буде отримано явне підтвердження?