Екологія

Мангрові зарості можуть утримувати вуглець протягом 5000 років

Дослідницька група під керівництвом Каліфорнійського університету в Ріверсайді і Каліфорнійського університету в Сан-Дієго показала, що мангрові зарості біля узбережжя Ла-Паса в Мексиці поглинають і утримують вуглець протягом 5000 років. Це робить мангри однією з головних екосистем на Землі, яка реально знижує кількість CO2 в атмосфері.

Image by JAY PARK from Pixabay

Мангрові зарості – це унікальні екосистеми. Вони широко поширені в тропічних і екваторіальних кліматичних поясах. Мангри ростуть уздовж пологих морських берегів, зазвичай, в смузі припливів. Вони здатні виживати в солоній воді, яка їх періодично затоплює. У мангрів є вертикальні коріння, які забезпечують їх повітрям. Більше ніякі дерева в таких умовах жити не можуть.

Група вчених під керівництвом Каліфорнійського університету в Ріверсайді і Каліфорнійського університету в Сан-Дієго досліджувала мангрові зарості біля узбережжя Ла-Паса в Мексиці. Вчені вивчили, як мангри поглинають і виділяють азот і вуглець. Ці процеси в значній мірі керуються мікробами, і команда хотіла дізнатися, які бактерії і грибки там живуть.

Команда очікувала, що вуглець буде знайдений в шарі торфу під лісом, але вчені ніяк не очікували, що цим торфовищам 5000 років.

Еколог Метью Коста в мангровому лісі в Мексиці Ramiro Arcos Aguilar / UCSD

“Що особливого в цих мангрових лісах, так це навіть не те що вони дуже швидко поглинають вуглець, а те, що вони його утримують так довго», — сказала Емма Аронсон, мікробіолог-еколог провідний автор дослідження. — “У манграх запаси вуглецю на кілька порядків більші, ніж у більшості в інших екосистемах регіону”.

Торф під мангровими деревами являє собою комбінацію затоплених відкладень і частково розкладеної органічної речовини. У деяких районах, проаналізованих вченими, шар торфу простягався приблизно на 3-4 метри нижче рівня моря.

У найглибші шари торфу потрапляє дуже мало кисню, ймовірно, тому в ньому немає грибів. Кисень необхідний більшості грибів, що спеціалізуються на розщепленні сполук вуглецю.

Під мангровими заростями живе більше тисячі видів бактерій, які споживають і виділяють різні хімічні елементи. Багато з них функціонують в екстремальних умовах з низьким вмістом кисню або без нього. Однак ці бактерії сполуки вуглецю не розщеплюють.

За кількістю накопиченого вуглецю і за часом його консервації з мангровими лісами може зрівнятися тільки вічна мерзлота. Але вона тане. А мангрові ліси продовжують свою роботу: накопичують і консервують атмосферний вуглець.

“Якщо ми дозволимо цим лісам продовжувати функціонувати, якщо ми не будемо їх вирубувати, вони зможуть утримувати вуглець, який вони ізолювали з нашої атмосфери практично назавжди», — говорить співавтор роботи Метью Коста. – “Ці мангрові зарості відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату”.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


comments powered by HyperComments
Back to top button
comments powered by HyperComments