У минулому році Європейське космічне агентство (ЄКА) оголосило про бажання побудувати постійну місячну базу «Місячна село». Проект може стати новим кроком на шляху освоєння далекого космосу після того, як в 2024 році припиниться підтримка обслуговування Міжнародної космічної станції.
Місячна село, в свою чергу, є частиною концепту «Космос 4.0» Йоганна-Дітріха Вернера, виконуючого обов’язки директора Європейського космічного агентства, який зумів просунути проект у розвиток «за одним маленьким винятком», як він сам каже.
Сам по собі концепт знаменує нову епоху, в якій космічні дослідження більше не будуть бути прерогативою державних компаній, ставши відкритими і для приватних організацій. Виступаючи на недавньому засіданні ради міністрів закордонних справ Швейцарії, він заявив, що ідея місячної бази ідеально вписується в загальну концепцію майбутнього розвитку космічного сектора.
Концепт «Космос 4.0» отримав світову підтримку. На його користь висловились не тільки всі 22 члени ЄКА, але також інші країни, що не входять в Європейський союз. Після численних живих сесій обговорень (у тому числі і за дуже виснажливих питань фінансування) проект концепту «Європейського об’єднання Космос 4.0» зміг зібрати близько 10,3 мільярда євро зарезервованих коштів.
Що ж стосується «маленького виключення», то під ним мається на увазі проект Asteroid Impact Mission (AIM), завірити фінансову підтримку якого в рамках останніх зборів не вдалося. Якщо коротко, проект пропонує один із варіантів захисту нашої Землі від зовнішніх космічних загроз з допомогою побудованого аерокосмічним агентством NASA космічного апарату Dart, який вів би полював за небезпечними для нашої планети астероїдами.
«Це найкраще, що на даний момент може запропонувати ЄКА, але, мабуть, час ще не прийшов: проект надто зухвалий, інноваційний і амбіційний», — заявив Вернер.
Європейське космічне агентство – не єдина організація, що поклала око на Місяць. Наприклад, британська архітектурна компанія Foster + Partners розробила свій варіант надувного місячного житла з міцним цільним куполом, який здатний захистити місячних колоністів від космічної радіації і дрібного космічного сміття. Компанія Google зі своїм конкурсом XPRIZE створила справжній біатлон серед претендентів на політ до Місяця. У перегонах беруть участь такі країни, як Індія, Японія і Китай.
Якщо в цілому розглядати проекти позаземних поселень, то основним конкурентом Місяця в цьому питанні є, звичайно ж, Марс, який не на жарт привернув увагу NASA і Ілона Маска. Але незважаючи на ті ж плани Маска з відправки людей на Марс найближчим часом, будівництво там колонії, очевидно, зажадає набагато більше ресурсів і часу, ніж будівництво того ж «Місячного села». Самі подумайте: політ на Марс в один кінець може зайняти цілих три роки (без урахування часу на підготовку), тому при реальному зважуванні фактів колонізація Червоної планети почнеться не раніше, ніж у проміжок найближчих 40-100 років. Політ на Місяць, у свою чергу, займає всього три дні. А так як ЄКА збирається використовувати для будівництва колонії технології 3D-друку і матеріали, зібрані з місячного реголіту, то і доставка необхідного обладнання в цьому випадку виявиться набагато простіше і дешевше.
Деякі, зрозуміло, вважають, що всі ці проекти і спроби колонізації навколоземного космічного простору є простою тратою ресурсів, особливо на тлі «голодуючих дітей Африки, яких можна було б нагодувати». Однак незважаючи на дійсність цих висловлювань, вчені заявляють, що якщо ми не потурбуємося про можливості будівництва альтернативних місць поселення для людей поза Землі, то, цілком ймовірно, в якийсь момент страждати будуть вже не тільки голодуючі діти Африки, але весь людський вид. Причин тому може бути безліч: загальний світовий голод, зовнішні космічні загрози (комети, астероїди, метеорити), а також війни. Колонія за межами Землі зможе відіграти дуже важливу роль, якщо мова піде про виживання людської раси, і стане свого роду «золотим парашутом», якщо хочете.
Всесвітньо відомий фізик-теоретик Стівен Хокінг сказав:
«Ви дуже короткозорі, якщо думаєте, що Земля зможе уникнути катастрофи світового масштабу протягом наступних сотень, не кажучи вже про тисячі й мільйони років. Людство не повинно зберігати всі свої яйця тільки в одному кошику, або на одній планеті. Дуже хотілося б сподівається, що ми встигнемо ці яйця куди-небудь перекласти до того моменту, як кошик з ними впаде».
Навіть якщо далеко забігти вперед (сотні, тисячі і мільйони років), то дуже складно оцінити, наскільки неймовірний обсяг роботи ще тільки належить зробити. Вченим і футуристів доведеться поглянути на більш широку картину, що виходить за рамки релігії, політики та інших соціальних питань, щоб зрозуміти місце людства в контексті колосального Всесвіту, в якому ми є лише пилинками, які намагаються подолати наші розбіжності щодо ідей про космічні дослідження.