Головна / Земля / Міський шум захистив цвіркунів від паразитів

Міський шум захистив цвіркунів від паразитів

Шум міського транспорту, як і шум океану може захистити цвіркунів Gryllus lineaticeps від їх головних ворогів — паразитичних мух Ormia ochracea, оскільки не дає їм відшукати жертв на слух, з’ясували американські вчені. Автори статті, опублікованої в Royal Society Open Science, відзначають, що ці дані повинні змусити більш ретельно дослідити наслідки антропогенних змін звукового ландшафту.

Звукові сигнали для залучення самок використовують багато видів тварин, але для американських цвіркунів ця стратегія виявляється вкрай ризикованою. Річ у тім, що звуки, які вони видають, рухаючи крилами, можуть залучити не тільки самку, але і паразитичну муху. Мухи роду Ormia, які мешкають в Північній Америці, летять на звук, і висаджують свої личинки або на самого «співака», або поряд з ним. Личинка проникає в тіло цвіркуна, і вже через сім-десять днів господар гине. У деяких популяціях личинками паразитичної мухи виявляються заражені до 60 відсотків цвіркунів.

Тиск цього чинника призвело до того, що один з видів цвіркуна, Teleogryllus oceanicus, завезений на Гавайські острови, поступово почав «німіти»: у багатьох самців звуковий апарат редукувався так, що вже не виробляв звуки. Дослідження, проведені в 2004 році американськими біологами, показали, що лише близько 10 відсотків самців зберегли здатність до співу. При цьому зараженість личинками Ormia ochracea теж виявилася низькою — менше 1 відсотка. Як з’ясувалося, «німі» самці знайшли вихід з положення: вони влаштовувалися поруч зі співаючими побратимами, які, таким чином, залучали самок і для себе, і для того хлопця. Однак цей сценарій реалізувався в рамках невеликої острівної популяції, де мінливість свідомо вище. На материку подібних змін зафіксовано не було.

Проте, як з’ясувала Дженніфер Філіпс (Jennifer Phillips) з Каліфорнійського політехнічного університету та її колеги, істотним чинником у відносинах цвіркунів та їх паразитів може виявитися шумове забруднення.

Вчені поставили експеримент в горах Санта-Моніки: вони встановили тут динаміки. Один транслював запису шлюбних сигналів цвіркунів, а другий — запису шуму міського руху або шум океану, причому їх гучність варіювалася. На шляху до динаміків були розставлені липкі пастки — дерев’яні пластинки, з нанесеним на них клеєм. Оскільки паразитичні мухи активні в сутінках, експеримент починався ввечері, через 20 хвилин після заходу сонця, і тривав дві години. Після цього вчені збирали пастки і рахували кількість спійманих паразитичних мух.

Всього дослідники отримали 60 таких пасток. Як з’ясувалося, при найвищій гучності міського шуму — 65 децибелів — кількість спійманих мух (60) виявилося майже в два рази нижче, ніж у випадку коли гучність шуму була на мінімумі — близько 39 децибелів. Автори прийшли до висновку, що міський шум може виявитися сприятливим фактором для виживання цвіркунів, однак вказують, що необхідно з’ясувати також, як шумове забруднення впливає на їх здатність залучати самок.

Привертають самок співом не тільки цвіркуни, але і дуже багато птахів.