Всупереч давньому переконанню, що відчуття ритму і такту в музиці притаманне виключно людям, нещодавнє дослідження Токійського університету показало, що щури також демонструють природну, вроджену реакцію на музичні удари. Це відкриття, опубліковане в журналі Science Advances, не лише кидає виклик нашому розумінню музичного сприйняття, але й пропонує нове розуміння когнітивних здібностей тварин та еволюційного походження музики і танцю.
Дослідження, проведене доктором Хіроказу Такахаші та його командою в Токійському університеті, знаменує собою значний прорив у сфері пізнання музики, демонструючи, що щури володіють інстинктивним почуттям ритму і такту, подібним до людського. Це відкриття розширює наші уявлення про тваринний розум і його здатність взаємодіяти з музикою.
В експерименті 10 щурів були оснащені бездротовими мініатюрними акселерометрами для вимірювання рухів голови під час прослуховування Сонати для двох фортепіано ре мажор Моцарта в різних темпах. Аналогічні тести були проведені з двадцятьма добровольцями людьми. Всупереч очікуванням, що щури віддадуть перевагу швидшій музиці через свої швидші фізіологічні ритми, і щури, і люди показали оптимальну синхронізацію ритму при темпах, близьких до оригінальних 132 ударів на хвилину композиції. Цей висновок свідчить про міжвидову спорідненість до певних ритмічних структур у музиці.
Дослідники припустили, що короткочасна адаптація мозку в слуховій корі відіграє певну роль у синхронізації ритму. Підігнавши дані нейронної активності під математичну модель адаптації, вони надали правдоподібне пояснення спостережуваним явищам синхронізації. Щобільше, дослідження показало, що найвищі показники прогнозування руху у щурів спостерігалися при інтервалах між стимулами, що відображають синхронізацію нот класичної музики, що ще раз підкреслює вроджену ритмічну чутливість у щурів.
Це новаторське дослідження не тільки змінює наше розуміння музичного сприйняття у різних видів тварин, але й закладає основу для майбутніх досліджень, що вивчають інші музичні елементи, такі як мелодія і гармонія, у зв’язку з динамікою мозку. Інтерес доктора Такахаші до використання музики для підвищення якості життя також відкриває широкі можливості для міждисциплінарного застосування цих результатів.