Життя в сучасному світі вимагає від людини максимальної ефективності у всіх її аспектах. Сьогодні не достатньо бути фізично сильним для того, щоб отримати хорошу роботу або просто виділитися із загальної маси, необхідні знання і розвинений інтелект. Засоби масової інформації популяризують професії, що вимагають високий IQ. Тому багато людей прагнуть для поліпшення своїх можливостей максимально розвинути розумові здібності.
І в цьому твердженні великого італійського дослідника, художника, архітектора і винахідника є частка правди. Використовуючи високотехнологічні прилади, вчені зафіксували той факт, що мозок дійсно всихає. І постійні тренування сповільнюють цей процес. Саме бурхливий розвиток інтелектуальних здібностей відбувається в ранньому дитинстві — від 2 до 10 років. Дитина вивчає навколишній світ, при цьому постійно отримує нову інформацію.
Дослідники довели, що заняття незнайомою діяльністю — кращий спосіб порозумнішати. Тому багато викладачів в школах і вищих навчальних закладах намагаються зацікавити своїх учнів або студентів новою, недослідженою інформацією. Тим самим змушуючи їх використовувати свій мозок по максимуму.
Важливо для розвитку розуму і правильне харчування. За статистикою, найвищий IQ відзначений у жителів Японії. А вони, як відомо, віддають перевагу морським делікатесам, а не фаст-фуду. У рибі та інших морепродуктах містяться майже всі необхідні мозку вітаміни і мінерали.
Слабка вивченість можливостей головного органу породила безліч цікавих вигадок і легенд. Як відрізнити правду від вигадки?
Міфи про можливості людського мозку
Дослідження організму — нескінченне джерело фантазій. Нашому тілу постійно приписують надприродні можливості, відкрити які можна тільки в кризовій ситуації. Чималу роль у поширенні такої теорії грають кіношники. Фільми про раптову появу у людей фантастичних властивостей завжди викликають інтерес. Але більшість учених стверджують, що телекінез, читання думок або паранормальні здібності — не більше ніж бажання людини стати краще.
Використання 10% мозку
Подібна легенда ґрунтується на тому, що будь-який організм має своєрідні механізми захисту, які захищають мозок від перевантаження. Деякі дослідники звертають увагу на людей, які з дитинства виділяються із загальної маси завдяки своїм видатним інтелектуальним даними. Наприклад, Маг Мерлін Вос Савант мала рівень IQ двадцятирічної людини в дев’ять років. Подібні аномалії рідкісні, але здібності таких геніїв дійсно вражають.
Спростування даного міфу базується на спостереженні за роботою мозку. Поява магнітно-резонансної та позитронно-емісійної томографії дозволило вивчати функціонування живого розуму. В процесі його життєдіяльності незатребуваних зон знайдено не було. Більш того, в цих клітинах спостерігалися процеси виродження. Тобто, якщо вірити легенді, 90% мозку має постійно руйнуватися.
Розмір має значення
Чим більший мозок, тим вищі інтелектуальні можливості. Така теорія виникла в давні часи. У записах Аристотеля (335 рік до нашої ери) зустрічається така фраза: «Із всіх тварин людина має найбільший мозок у порівнянні з його тілом». І це головний аргумент прихильників міфу винятковості homo sapiens. Але він вельми сумнівний.
Звичайно, якщо згадати співвідношення розмірів головного органу і туші кашалота (1 до 560), то людина вигідно відрізняється (1 до 40). Але подібне порівняння не зовсім коректне. Наприклад, для польової миші нормальним вважається показник 1 до 35, тобто він вищий, ніж у людей. Мозок Альберта Ейнштейна нічим не відрізнявся від такого ж органу пересічної людини. Але геніальність цього видатного фізика навряд чи хтось стане заперечувати.
Поліпшити інтелект не можна
Вчені довели, що у більшості звичайних індивідуумів сповільнюється або повністю зупиняється розвиток інтелектуальних здібностей після закінчення навчального закладу. Але це не означає, що досягнутий максимум і можна припиняти тренування розуму.
При слабкій активності мозку різко погіршується кровообіг, що згубно впливає на пам’ять. А зниження комплексу пізнавальних здібностей як раз і вважається першим дзвіночком організму деградацію. Не обов’язково намагатися розгадати гіпотезу Рімана або вирішити рівняння Нав’є-Стокса. Досить просто не лінуватися і завантажувати свій інтелект роботою. Читання наукової літератури, вивчення історії або банальне розгадування кросвордів допоможуть тримати мозок в тонусі.
Більшість міфів про можливості людського розуму ґрунтується на бажанні бачити потенціал. Ніхто не хоче зупинятися на досягнутому. Мрії про надздібності штовхають вчених на нові дослідження. І це головний позитивний аспект таких легенд.
Натхнення: medbooking.com