Спостереження показують, що потепління за останні роки прискорилося, льодовики тануть, а рівень моря підвищується. Чи можемо ми керувати кліматом і зробити так, щоб полюса знову змерзли? Відповідь — так, проте рішення цього питання може бути спірним, навіть враховуючи відносно невелику вартість — кілька мільярдів доларів у рік. Підтримуючи клімат в потрібному стані протягом декількох десятиліть, ми могли б знайти спосіб знизити залежність світової економіки від вуглецю, уникнувши економічної кризи, повідомляє «Сі-ен-ен».
Ідея полягає в тому, щоб відбивати певну частину сонячної енергії назад у космос. Це найбільш життєздатна кліматична інженерна технологія з розглянутих і вивчених на сьогоднішній день. Способи її здійснення: розпилення морської води для створення хмар, що посприяло б відбиттю сонячних променів, а також дзеркала в космосі, розташовані між Сонцем і Землею. Ці дзеркала зможуть відображати 2 % сонячних променів в космос, але вартість такої місії дуже висока.
Більш реальною може бути перспектива охолодження планети за допомогою розпилення крихітних частинок в стратосфері на висоті 20 км. Для посилення відбивної здатності цих часток, вони повинні бути приблизно 0,5 мікрометра в поперечнику, розміром з найтонші частки пилу.
Таким чином впливали на охолодження планети великі вулканічні виверження. У 1991 році відбулося виверження вулкана Пінатубо на Філіппінах, у верхні шари атмосфери потрапило понад 10 млн тонн діоксиду сірки, що призвело до утворення маленьких крапельок сірчаної кислоти, які відбивали сонячні промені і викликали глобальне похолодання. Протягом року після Пінатубо Земля охолола на 0,4 градуса, після чого температура повернулася до нормальних значень.
Читайте також:
Відомий також проект кліматичної інженерії SPICE (Stratospheric Particle Injection for Climate Engineering), в ході якого фахівці запозичили методику розпилення аерозолів (атмосферних частинок) у вивержень. Вчені планували розпорошити аерозолі в стратосфері, щоб імітувати короткочасний охолоджуючий ефект від виверження вулкана. В якості таких частинок розглядався в тому числі діоксид титану, який використовується в якості пігменту у фарбах, а також є активним інгредієнтом в лосьйонах для засмаги.
Вчені планували провести експеримент — запустити в небо величезний балон наповнений гелієм, прив’язаний до шлангу кілометрової довжини. Тим не менш, цей проект виявився надто суперечливим, викликавши суперечки — якби технологія спрацювала, її могли б використовувати в якості прикриття для небажання скорочувати парникові викиди.
Як зазначає Х’ю Хант з Кембриджського університету, складність кліматичної інженерії в тому, що необхідно дотримуватися обережності — адже у нас немає іншої планети для експериментів. Спалюючи 10 млрд тонн палива в рік, ми, тим не менш, губимо її. За словами Ханта, який також брав участь у проекті SPICE, необхідно терміново скорочувати кількість викидів, оскільки відбиття сонячних променів не вирішить проблему накопичення вуглецю в атмосфері і закислення океанів, що може викликати проблеми для морських екосистем.
За 250 років у атмосферу в результаті людської діяльності потрапило 600 млрд тонн органічного вуглецю. Хоча можна використовувати деякі технології для того, щоб виграти час, необхідно розуміти, що це не є вирішенням проблеми кліматичних змін — потрібно працювати саме над скороченням викидів вуглекислого газу.