Молодий вулкан в Тихому океані нещодавно перетворив свої околиці в мертву пустелю. Але і її вже почали освоювати унікальні мікроорганізми – «волосся Венери».
Незвичайні екстремофіли були знайдені експедицією 2014 року, що досліджувала околиці вулкана Тагоро в Канарському архіпелазі. Це було два роки після завершення виверження, що тривало кілька років і підняло вершину на сотні метрів над рівнем моря – тоді безіменний підводний пік і отримав свою назву.
Потужні викиди повністю змінили 9 кв. км морського дна, знищивши місцеве життя. Досліджуючи цю пустельну поверхню з допомогою підводних дронів, італійські вчені на чолі з Роберто Дановаро (Roberto Danovaro) помітили на ній щось живе і невідоме: пучки тонких і довгих білих філаментів, немов волосся, що стирчали з базальту.
У статті, опублікованій журналом Nature Ecology & Evolution, дослідники описують особливості «волосся Венери» – незвичайних бактерій, які освоюють вулканічну пустелю. Аналіз бактеріальної ДНК показав її величезні відмінності від інших відомих мікробів, насамперед – величезний арсенал метаболічних шляхів, які, очевидно, допомагають їй вижити в екстремальних умовах, але поки залишаються недослідженими.
Судячи з усього, джерелом енергії для них виступає токсичний для більшості інших організмів сірководень, що ріднить їх з іншими екстремофелами, що мешканцями у підводних геотермальних джерел. Точно невідомо, коли саме вони почали заселяти цю «зачищену» вулканом поверхню. Швидше за все, це сталося відразу, як тільки температура її знизилася до прийнятних для термофільних бактерій значень – десь нижче 100 °C. Таких умов немає ніде в океані на великій відстані від вулкана Тагоро, тому навряд чи вони переселилися сюди з якогось певного місця проживання. Можливо, такі бактерії у вкрай малих кількостях присутні всюди, перебуваючи у «сплячому» стані, поки яка-небудь випадково не наткнеться на відповідне місце – район недавньої геологічної катастрофи.