Європейські планетологи простежили за народженням і зникненням восьми нових пилових бур на північному полюсі Марса. Їх фотографії допоможуть ученим зрозуміти, чому планета раз на три роки повністю покривається подібними вихорами.
На Марсі, на відміну від Землі, головною рушійною силою всіх кліматичних процесів ерозії ґрунту є не дощі, моря і річки, а вітри, потоки повітря і пилові бурі. Перші якісні знімки Марса, отримані НАСА в 1997 році після прибуття зонда Mars Global Surveyor, показали, що такі бурі відбуваються на червоній планеті неймовірно часто, і що вони можуть представляти велику загрозу для майбутніх мандрівників і колоністів.
Яскравим прикладом цього стала пилова буря, яка покрила всю поверхню Марса влітку минулого року і обірвала кар’єру марсохода Opportunity, який вивчав таємниці четвертого світу Сонячної системи протягом 15 років. Вчених давно цікавить те, як виникають подібні бурі, чи можна передбачити хід їх розвитку і як від них можна захиститися.
Як правило, пилові вихори планетарних масштабів виникають не самі по собі, а в результаті поступового розростання в розмірах відносно невеликих за масштабами бур, які періодично виникають у полюсів Марса під час весни і літа. В цей час планета максимально зближається з Сонцем і отримує великі кількості тепла.
Зонд “Марс-Експрес” стежить за народженням “зародків” подібних бур з моменту свого прибуття на орбіту червоної планети в грудні 2003 року. За останні 15 років він зібрав масу цікавих і цінних відомостей про їх властивості і поведінку та продовжує вести подібні спостереження сьогодні.
Новий “сезон буревіїв”, як зазначають вчені, почався на Марсі в кінці травня, коли на його північному полюсі виникло відразу декілька відносно невеликих завихрень пилу. В наступні тижні інструменти зонда зафіксували народження як мінімум восьми подібних структур, кожна з яких проіснувала лише кілька днів.
Народження цих штормів призвело до цікавого ефекту – коли вони зближалися зі скупченнями марсіанських хмар, останні практично миттєво зникали. Це було пов’язано з тим, що пилові бурі на Марсі виробляють величезну кількість тепла, яке швидко випаровує дрібні кристалики льоду, з яких складаються хмари червоної планети.