Палеоантропологи повторно дослідили фрагмент стегнової кістки, який 1985 року знайшли в Італії на ашельській стоянці Нотаркіріко. Учені дійшли висновку, що він належав підлітку або юнакові, який жив близько 661-614 тисяч років тому.
Як повідомляється у статті, опублікованій у журналі Quaternary Science Reviews, ця знахідка є найдавнішими викопними рештками людини, виявленими на Апеннінському півострові. На думку вчених, їх варто відносити до виду людини гейдельберзької.
1979 року в італійській області Базиліката, розташованій на півдні Апеннінського півострова, археологи виявили багатошарову палеолітичну стоянку Нотаркіріко. Крім залишків різноманітної фауни, дослідники розкопали тут ашельські кам’яні знаряддя, включно з характерними для цієї культури двосторонньо обробленими ручними рубилами. Крім того, 1985 року вони виявили тут фрагмент стегнової кістки стародавньої людини. Спочатку вчені визначили, що він належав дорослій жінці, яка жила близько 500 тисяч років тому і належала до виду людини прямоходячої (Homo erectus).
У 2016 році археологи відновили дослідження пам’ятки Нотаркіріко, в тому числі отримали нові датування для цієї пам’ятки. За допомогою аргон-аргонового методу вчені визначили, що люди неодноразово відвідували це місце між 695 ± 6 та 614 ± 12 тисячами років тому, а безпосередньо фрагмент людської стегнової кістки походив із шару, що сформувався між 661 та 614 тисячами років тому. Це робить знахідку з Нотаркіріко найдавнішими викопними людськими останками, коли-небудь знайденими на Апеннінському півострові.
Ілеана Мікареллі (Ileana Micarelli) з Римського університету Ла-Сапієнца спільно з колегами з Великої Британії, Іспанії, Італії, Італії та Франції провела нове дослідження уламка кістки з цієї пам’ятки. Дослідники зазначили, що він являє собою фрагмент діафіза правої стегнової кістки, довжина якого становить близько 20 сантиметрів.
На відміну від попередників, автори нової роботи дійшли висновку, що уламок кістки належав підлітку або юнакові, стать якого визначити не вдалося. Крім того, вони вважають, що знахідка являє собою останки людини гейдельберзької (H. heidelbergensis), морфологія кістки якої не мала рис, характерних для неандертальської еволюційної лінії.
Вчені також звернули увагу на патологічні зміни в цій кістці – періостальну реакцію. За словами дослідників, визначити причину її виникнення складно, але вони схилилися до того, що це результат періоститу (запалення окістя), який, можливо, розвинувся внаслідок хронічного захворювання.