Земля

Найстаріший ударний кратер на Землі має вік 2,2 мільярди років

Вчені встановили, що кратер Яррабубба в Австралії є найдавнішим з відомих ударних кратерів на Землі; йому приблизно 2,2 мільярда років.

Старейший ударный кратер на Земле имеет возраст 2,2 миллиарда лет
МКС Знімок області кратера Яррабубба з Міжнародної космічної станції

За час існування Землю бомбардувало незліченна безліч астероїдів і комет; сьогодні ж, зважаючи постійних змін поверхні планети, на ній залишилися лише деякі сліди від цих зіткнень.

Як було встановлено, в Австралії знаходиться, ймовірно, найбільший в світі ударний кратер; при цьому, мабуть, цей континент містить і найдавніший з відомих ударних кратерів — йому, як встановили вчені, близько 2,2 мільярда років.

Дослідники відзначають, що знали про існування цього кратера протягом майже 20 років, однак ніхто не знав, що він є найстарішим. Мова йде про кратер Яррабубба, розташованому в Західній Австралії; в ширину він становить приблизно 70 кілометрів. Яррабубба, як показало сучасне датування, був утворений більш ніж на 200 мільйонів років раніше, ніж наступного найдавнішого ударного кратера — кратер Вредефорт, що знаходиться в ПАР.

Старейший ударный кратер на Земле имеет возраст 2,2 миллиарда лет

The Conversation

Як зазначається, Яррабубба може допомогти пояснити потепління, яке сталося приблизно одночасно, коли він був утворений. Дослідники припускають, що планета в той період планета була практично повністю вкрита льодом (перебуваючи на одному з етапів «Землі-снєжка»), після чого почалося швидке потепління; згідно з фахівцями, останнє, можливо, почасти пов’язано як раз з утворенням Яррабубби: комп’ютерні моделі показали, що астероїд повинен був пробити крижаний шар кілометрової товщини, що викликало б викид величезних обсягів водяної пари (одного з основних парникових газів) в атмосферу. (Варто зазначити, що це лише один з можливих сценаріїв, оскільки вчені точно не знають, якими були кліматичні умови на Землі в ті далекі часи.)

Робота, присвячена новому дослідженню, була опублікована в журналі Nature Communications; коротко про результати повідомляється в статті, опублікованій у виданні The Conversation.

Натхнення: www.popmech.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button