Марс втратив придатність для життя через унікальний геохімічний механізм, який розкрили дослідження NASA, пояснюючи його перетворення на холодну пустелю.
Марс мав усі “необхідні для життя елементи”, окрім рідкої води, яка зникла з його поверхні. На планеті збереглися сліди стародавніх річок та озер, що вказує на її колишню вологість. Проте нові дані марсохода NASA Curiosity доводять роль “карбонатів” — гірських порід, які “діють як губка для вуглекислого газу”, вбираючи його з атмосфери. Саме це пояснює різке охолодження клімату.
«На Марсі в певні періоди і в певних місцях були “оази придатності для життя”», — зазначив Едвін Кайт з Чиказького університету. Проте ці зони були скоріше винятком, а не правилом. Земля підтримує “збалансований кліматичний цикл”, завдяки якому вулкани повертають вуглець в атмосферу. На Марсі ж вулканічна активність була “слабкою”, що призвело до його переохолодження.
Моделювання свідчить про короткі теплі періоди, за якими наставали «100 мільйонів років безплідної пустелі». Такий масштабний часовий проміжок робив виживання майже неможливим. Водночас існує гіпотеза щодо можливого існування глибинних запасів рідкої води на Марсі. Марсохід Perseverance вже виявив карбонати на краю висохлого озера, що відкриває перспективи для подальших пошуків.
Кайт наголошує на важливості повернення марсіанських порід на Землю для остаточного підтвердження цих даних. США та Китай планують здійснити такі місії протягом наступного десятиліття. «Якщо ми знайдемо докази існування древнього життя, це фактично означатиме, що зародити життя на планетарному рівні легко», — підсумовує Кайт. Ці дослідження допоможуть відповісти на фундаментальне питання про поширеність придатних для життя планет у Всесвіті.