Дані репрезентативного дослідження показують, що діти, які часто грають з пазлами, кубиками і в настільні ігри, як правило, мають хороше просторове мислення. Дослідження опубліковане в Psychological Science, журналі Асоціації психологічних наук.
Джемі Жиро (Jamie Jirout) з коледжу Родес (США) і Нора Ньюкомб (Nora Newcombe) з університету Темпл (США) проаналізували дані по 847 дітям віком від 4 до 7 років, які приймають участь у спеціальній освітній програмі WPPSI. Дітям було запропоновано відтворити конкретні 2D-конструкції, використовуючи червоні, білі і наполовину червоні, наполовину білі кубики. Також дослідники вивчили дані опитування батьків про дитячі ігрові звички і спільне проведення часу з батьками.
[ads2] Дані показали, що соціально-економічний статус сім’ї, стать і загальний рівень інтелекту також впливали на виконання завдання. Діти з групи з низьким соціально-економічним статусом, як правило, робили більш прості конструкції в порівнянні з дітьми з сімей з середнім або високим соціальним статусом. Крім того, хлопчики справлялися із завданням краще дівчаток. Головний же висновок, який вчені зробили, проаналізувавши дані, полягає в тому, що ті діти, які у повсякденному житті частіше грали з пазлами, кубиками і в настільні ігри, отримували більше балів за конструкції з кубиків, ніж ті, які грали з ними іноді – три-п’ять разів на тиждень або ніколи.Читайте також: Діти, які знають дві мови, дивляться на світ інакше
Жоден з інших видів діяльності, наприклад, малювання, ігри з іграшки, їзда на велосипеді, скейтборді або самокаті, або спільна дитячо-батьківська активність, посилене викладання ряду навичок, математичні ігри, розповідання історій, не чинили впливу на дитяче просторове мислення.
«Це дослідження може мати велике практичне значення для всіх, хто впливає на доступ дітей до іграшок. Наприклад, для вчителів, батьків, вихователів і навіть виробників та іграшок », – говорить Жиро.
Натхнення: scientificrussia.ru