Ще в минулому столітті наукові дослідження зводилися в основному до того, як поліпшити матеріальну сторону життя людини – забезпечити її достатньою кількістю провізії і необхідних благ цивілізації. Але вже зараз науковий прогрес прийняв дещо інші форми, і якщо якась частка наукових відкриттів і присвячена вирішенню глобальних проблем планети в цілому, то велика частина нових технологій покликана забезпечити людям не хліб насущний, а зручності і навіть надмірності.
Проте разом з цими самими зручностями у людини розвивається споживче відношення до життя, і відпадає бажання напружуватися і думати. А навіщо? Навіщо складати «два і два» у розумі, коли можна порахувати на калькуляторі, який у кожного в телефоні. Навіщо йти пішки триста метрів, якщо є автобус, а щоб не відриватися від улюбленої гри на комп’ютері їжу можна замовити прямо на дім- і робити нічого не потрібно.
Читайте також: Наслідки розвитку штучного суперрозуму
Згідно з дослідженням, нещодавно проведеним фахівцями з Європи, було встановлено, що ще 100-200 років тому чоловік був кмітливішим, ніж зараз. В основу експерименту покладено метод ментальної хронометрії. Завдяки тому, що подібні дослідження проводилися в Європі ще з 1884года, у вчених була можливість зіставити старі і нові результати. Суть експерименту вкрай проста: людина повинна була якомога швидше відреагувати на запалювання лампочки, і натиснути особливу кнопку. Чим швидша реакція – тим вище здатність до обробки інформації.
Виявилося, що в порівнянні зі старими даними, рівень швидкості реакції (в даному випадку її співставляли з IQ), знижувався кожні 10 років на 1,23 бали. І до сьогоднішнього моменту ця «розумова» різниця між попередніми і сучасними поколіннями становить 14 балів – результат невтішний. Дослідження IQ різних поколінь проводилися неодноразово. Наприклад, норвезьким дослідником Йоном Мартіном Сундетом і його колегою з Данії Томасом Тісдейлом були проведені незалежні дослідження щодо інтелекту сучасних молодих людей. Висновок вийшов однаковий: приблизно з 1990 р. розвиток людства «застопорився», і на сьогоднішній день інтелектуальний рівень людини впав в середньому на 25%.
Джеральд Кребтрі, генетик зі Стенфордського університету переконаний, що в результаті падіння конкуренції між людьми за необхідні умови виживання, почалося накопичення генетичних мутацій, які призводять до «отупіння» вже непотрібних людині здібностей. І якщо раніше неправильне рішення коштувало б древньому мисливцеві життя, зараз опальному працівникові максимум загрожує звільнення. Отже, «винаходити велосипед » просто нема сенсу. Я впевнений, що якщо б середньостатистичний житель Афін з 1000 року до н. е. раптово опинився серед нас, він став би одним з найбільш яскравих представників сучасного суспільства – з гострим розумом, прекрасною пам’яттю, величезною кількістю ідей”, – каже Кребтрі.
Читайте також: Давньокитайські концепції, підтверджені сучасною фізикою
Тим не менше, про це думали вчені, які роками по крихтах збирали знання, щоб звести їх у єдину геніальну теорію? І чи завжди прогрес науки приносив безтурботне майбутнє нащадкам? Звернемося до недавньої історії.
Початок ХХ століття. Новоспечений професор Берлінського університету Макс Планк висунув теорію квантового поширення енергії. Як наслідок – Альберт Ейнштейн висунув на основі припущень Планка квантову теорію фотоефекту, а інший перспективний учений Нільс Бор запропонував принципово нову модель атома – з електронами, що кружляють навколо ядер. По суті справи саме Планку ми зобов’язані наступними проривами в атомній енергетиці, генної інженерії та електроніці.
У 1923 році французом де Бройлем була висунута гіпотеза корпускулярно-хвильового дуалізму частинок. Тобто те, що електрони можуть розповсюджуватися двома способами – і як звичайні «частинки» і як хвилі. Вже до 1926 році фізиком з Австрії Шредінгер був данй матеріальний опис хвиль де Бройля. Квантова механіка почала розвиватися швидкими стрибками. В результаті з’явилися перші надпровідники, лазери, транзистори, комп’ютери, мобільні телефони. Зворотна сторона цих технологій поява лазерного зброї величезної потужності, гральний комп’ютерний бізнес щорічно затягує в психологічну залежність тисячі людей, а без мобільного телефону багато хто вже не уявляє собі життя – хоча двадцять років тому люди прекрасно обходилися і без нього.
1920р. Ернест Резенфорд висувають незвичайну теорію про наявність в атомному ядрі якихось нейтральних частинок, яких він дав назву нейтрони. До цієї теорії члени Британської асоціації сприяння розвитку наук поставилися скептично. Але через 12 років, в 1932 році подружжя Жоліо-Кюрі зробили крок до відкриття штучної радіоактивності. Результат: застосування радіоізотопів в науковій сфері, розвиток атомної енергетики, атомна війна в Хіросімі і Нагасакі.
1978р. Народилася перша дитина з пробірки – дівчинка Луїза. До 2007 р за допомогою ЕКЗ вже більш ніж мільйона людей, які раніше не мали шанси стати батьками, з’явилися немовлята. Зворотна сторона медалі: при дослідах використовуються стовбурові клітини ембріонів, що викликає сумніви в гуманності подібних експериментів. До того ж при штучному заплідненні в матку жінки підсаджують кілька ембріонів, і при успішному прикріпленні, якщо жінка не бажає народжувати двох і більше дітей, «зайвих» ембріонів видаляють.
Читайте також: Погляд у майбутнє — проект Skyline
Наука сама по собі не несе ні злого, ні доброго – чому вона служитиме, вирішують вже люди. Однак, як не парадоксально, найвідоміша наукова премія миру, Нобелівська, заснована людиною, яку цілком можна назвати «злим генієм». Як відомо, Альфред Нобель винайшов динаміт. Єдине «мирне» застосування цієї речовини – на кар’єрах і шахтах, де з його допомогою видаляють непотрібні шари порід. Винахід Нобеля поклав початок масовому виробництву смертельних вибухонебезпечних речовин.
Ну, а величезний статок, який заробив Альфред на динаміт, незважаючи на протести законних спадкоємців, було заповідано майбутнім геніям науки. Шкода, що премія присуджувалася не тільки альтруїстично налаштованим вченим. Наприклад, лауреатом Нобелівської премії був Фріц Габер, хімік, який створив азотні добрива, а заодно і хімічну зброю ( жив у період Першої світової війни). Його власна дружина в 1915г. застрелилася в знак протесту над його експериментами з отруйними газами. Але Габер, який вважав що: «У мирний час вчений належить до світу, але під час війни він належить своїй країні», того ж дня вирушив на фронт спостерігати за випробуваннями отрутохімікатів над російськими солдатами.
Звичайно, великим винахідникам часто ставили палиці в колеса. Хто знає, до чого дійшли зараз російські генетики, якщо б за наказом Сталіна одного з найталановитіших молодих учених-генетиків, Миколи Вавілова, не погубили б у в’язниці як розповсюджувача шкідливої науки? Здогадувалося керівництво СРСР про те, до яких наслідків це може призвести, або ж це робилося з недолугісті і заздрості? Мало кому відомо, що і при Миколі II була створена особлива комісія, яка була покликана осаджувати не в міру завзятих діячів науки.
В даний час застосування нових технологій і матеріалів найчастіше має «темні сторони», про яких компанії – виробники воліють замовчувати. Приміром, той же 25 кадр широко застосовується в рекламних роликах з метою програмування, незамінний і такий зручний на кухні тефлон при сильному нагріванні виділяє токсичні гази, ну а про згубний вплив мобільних телефонів взагалі написано море статей.
Підводячи підсумок можна сказати, що науковий прогрес завжди має і світлу і темну сторони. А ось якій з них люди віддадуть перевагу – вирішувати тільки їм.