Група нейробіологів під керівництвом Крістофа Коха знайшла свідчення того, що клауструм може породити свідомість. Вчені виявили в цій структурі гігантський нейрон, який огортає своїми відростками весь зовнішній шар мозку і опосередковує взаємодію між різними його ділянками.
Клауструм (огоржа) являє собою тонку пластинку з сірої речовини, що знаходиться під корою великих півкуль в глибині білої речовини. За припущенням Френсіса Кріка та Крістофа Коха, вона може грати важливу роль в роботі свідомості.
Для того щоб визначити будову огорожі, дослідники використовували генетично модифікованих мишей в якості моделі для нейробіологічних досліджень. Спеціальний препарат активує кодуючий зелений флуоресцентний білок генів в нервових клітинах клауструма гризунів. В результаті білок поширюється по всьому нейрону, дозволяючи визначити просторове розташування останнього. За допомогою комп’ютерної програми вдалося створити 3D-реконструкцію трьох нейронів огорожі.
Вчені виявили, що один з нейронів був дуже довгим. Тіло клітини оберталося навколо зовнішнього шару мозку, контактуючи з різними його ділянками. На думку Коха, це говорить про те, що клауструм забезпечує зв’язок між відділами центральної нервової системи і формує свідомість.
Рафаель Юст, нейробіолог Колумбійського університету в США, вважає, що існування довгих нейронів не доводить участь огорожі у забезпеченні свідомості. Однак використаний у дослідженні метод дозволить ідентифікувати різні типи нервових клітин у мозку і допоможе з’ясувати їх функції.