Уявіть собі, що ви в змозі зберігати енергію, необхідну для живлення MP3-плеєра, смартфона і навіть електричного автомобіля в тканині власного піджака? Звучить як наукова фантастика – але це може стати реальністю завдяки революційній технології, розробленій в дослідницькій лабораторії університету Центральної Флориди.
Досі електричні кабелі використовувалися тільки для передачі електроенергії. Однак, використовуючи нанотехнології, професор Джайян Томас і його аспірант Зена Ю розробили спосіб одночасно передавати і зберігати електрику в одному тонкому мідному дроті.
Їх робота знаходиться в центрі уваги: ??автори з’являться на обкладинці наукового журналу Advanced Materials від 30 червня, а журнал Nature вже опублікував докладне обговорення цієї технології в поточному номері.
«В основу винаходу лягла дуже цікава ідея, і хоча поки відправною точкою є мідний дріт, у міру розвитку технології можуть бути розроблені спеціальні поліпшені волокна з наноструктурами для пропуску і зберігання енергії» – кажуть автори.
Читайте також: Трибоелектрика — енергія, якою раніше нехтували
Томас і його аспірант почали з мідного дроту і виростили на його зовнішній поверхні шар ниткоподібних нанокристалів. Ці кристали потім були оброблені спеціальним сплавом – так був отриманий перший електрод. Оскільки для накопичення енергії необхідні два електроди, їм довелося придумувати спосіб створення другого електрода.
Вони зробили це, додавши дуже тонкий шар пластику навколо кристалів і оточивши його металевою оболонкою. Потім шари були склеєні спеціальним гелем. Оскільки ниткоподібні нанокристали оточені ізолюючим шаром, внутрішній мідний дріт зберігає свою здатність передавати електрику, шари ж навколо нього дозволяють зберігати електроенергію.
Іншими словами, Томас і його колега створили суперконденсатор на зовнішній стороні мідного дроту. Суперконденсатори здатні зберігати велику кількість енергії, і таке рішення може знайти застосування не тільки в живленні малопотужних пристроїв – а й транспортних засобів аж до важкої будівельної техніки.
Странное дело. Если предложено новое вещество в качестве изолятора конденсатора, почему его не использовать в традиционных конденсаторах? А ведь можно заставить облако свободных электронов в проводнике дрейфовать вдоль этого проводника. Тогда проводник станет не хранилищем, а источником электрической энергии. Просто так задачу никто не ставил.