Інженери зі США розробили новий кремній-фотонний чіп, який для виконання складних обчислень використовує замість електрики хвилі світла. Пристрій здатний радикально прискорити швидкість обробки даних та знизити витрату енергії, що особливо актуально у навчанні систем штучного інтелекту.
Взаємодія світлових хвиль з речовиною — це один із можливих шляхів розвитку комп’ютерної техніки, що перевершує можливості сучасних мікрочипів, що працюють на технології, винайденій у 1960-х. Команда вчених з Університету Пенсільванії вирішила розробити платформу для виконання вектор-матричного множення, математичної операції, яка має велике значення в архітектурі нейронних мереж. Для цього вони використовували архітектуру, вперше запропоновану Надером Енгетою, фахівцем у галузі метаматеріалів, оптики та фотоніки. А як платформа вибрали дешевий і доступний кремній і світло.
Замість кремнієвих пластин рівної висоти вчені використовували такі, які мають у певних частинах поглиблення приблизно 150 нм. Перепади висоти дозволяють без додавання інших матеріалів керувати поширенням світлових хвиль мікрочипом і виконувати математичні розрахунки зі швидкістю світла.
Крім збільшення швидкості обчислень та зниження витрат електроенергії, новий чіп надійніше захищає дані. Оскільки обчислення виконуються одночасно, немає потреби у зберіганні секретної інформації у робочій пам’яті комп’ютера. Таким чином, комп’ютери, зібрані за такою технологією, будуть практично не схильні до злому, повідомляє Phys.org.
Розробка готова до серійного виробництва та застосування у графічних процесорах.
За словами глави Intel, закон Мура «живий та здоровий», хоч і наближається поступово до своєї межі. Понад те, Intel може до 2031 року порушити його: вже 2025-го компанія планує перейти на функціональний вузол 1,8 нм, обігнавши конкурентів в особі TSMC та Samsung Foundry. Тоді ж компанія розраховує створити на новій архітектурі перший чіп із трильйоном транзисторів.