Нові розрахунки, опубліковані науковою командою та описані виданням SciTechDaily, свідчать, що корінне населення Австралії до європейської колонізації було набагато численнішим, ніж вважали раніше. Дослідники оцінюють медіанну чисельність аборигенів приблизно у 2,22 мільйона людей, тоді як традиційні історичні оцінки коливалися від 250 000 до 1 мільйона.
Європейська колонізація Австралії почалася 1788 року з прибуттям Першого флоту Британії. До моменту проведення перших переписів населення епідемії та насильство вже завдали корінним спільнотам величезної шкоди. Тому ранні переписи дають лише фрагментарне уявлення про те, скільки людей жило на континенті до 1788 року.
Нова модель і масштаби втрат після 1788 року
Виходячи з вищої початкової оцінки у 2,22 мільйона людей, науковці підрахували й масштаб скорочення населення. Їхня модель показує, що до 1861 року корінне населення Австралії зменшилося приблизно до 7% від рівня 1788 року. Тобто йдеться про падіння приблизно на 93% за 73 роки.
Щоб узгодити цю стартову чисельність із даними перших переписів, модель оцінює близько 2,06 мільйона «надлишкових смертей» у період між 1788 і 1861 роками. Це приблизно 28 200 додаткових смертей щороку понад те, що очікувалося б без колонізації.
Відзначена професорка Ларісса Бехрендт (Larissa Behrendt), голова консультативного комітету Австралійського дослідницького центру досконалості з історій корінних народів та довкілля (CIEHF), зазначає, що такі висновки змушують переосмислити масштаби подій після 1788 року. За її словами, йдеться не про «побічний ефект» колонізації, а про демографічну катастрофу, яка лежить в основі історії Австралії, водночас підкреслюючи неймовірне виживання корінних народів.
Чому ранні оцінки були заниженими
Багато попередніх оцінок чисельності населення відштовхувалися від роботи антрополога Альфреда Редкліфф-Брауна (Alfred Radcliffe-Brown) у 1930-х роках. Він вважав, що до колонізації в Австралії жило близько 250 000 аборигенів, але визнавав, що в його розрахунках не враховані наслідки смертельних хвороб, «фронтирного» насильства та структурного насильства — тобто шкоди, заподіяної соціальними системами та інституціями.
Подальші дані показали, що дія цих чинників була значно ширшою, ніж раніше уявляли, що посилило аргументи на користь того, що старі оцінки істотно занижували реальну чисельність корінного населення.
Національна дослідницька команда разом із представниками корінних спільнот досліджувала чисельність населення в різні історичні періоди, збираючи різні типи доказів, які могли б заповнити прогалини у письмових джерелах. Вони аналізували етнографічні описи спільнот, археологічні дані та генетичні реконструкції.
Додатково вчені змоделювали «екологічну місткість» континенту — приблизну кількість людей, яку могли підтримувати різні природні середовища Австралії. Остаточні розрахунки базуються насамперед на моделях та генетичних даних; історичні й етнографічні свідчення виступали швидше підтримувальним, ніж визначальним аргументом.
Отримані оцінки виявилися до семи разів вищими за деякі попередні розрахунки. Медіанна оцінка відповідає середній щільності населення близько 0,29 особи на квадратний кілометр (приблизно 0,75 особи на квадратну милю).
Наслідки колонізації й сьогоднішня демографічна картина
Команда наголошує, що для відтворення історичної динаміки населення за неповними чи упередженими даними критично важливо поєднувати кілька підходів. Для професора Корі Бредшо (Corey Bradshaw), еколога з Університету Фліндерса і одного з ключових дослідників CIEHF, встановлення чисельності корінного населення до колонізації має й суспільне значення.
Він вважає, що розуміння масштабу корінного населення Австралії до європейського вторгнення є важливою складовою «правдорозповіді» та процесу примирення.
Співавторка, відзначена професорка Лінетт Рассел (Lynette Russell) з Центру досліджень корінних народів Університету Монаша та CIEHF, пов’язує результати з тим, як події колонізації й досі впливають на життя людей. Вона підкреслює, що висновки дослідження вказують на масштаб демографічної катастрофи, яку пережили корінні австралійці, та допомагають краще зрозуміти міжпоколінну травму і формувати політику, спрямовану на підтримку цих спільнот. Окрім усвідомлення міжпоколінної травми та неблагополуччя, на її думку, час також визнати й міжпоколінні привілеї, що виникли внаслідок колонізації.
Корінне населення Австралії знову почало зростати з 1950-х років. Однак за переписом 2021 року його чисельність становила лише близько 37% від медіанної оцінки доколоніального населення.
Провідний автор роботи, доцент Алан Вільямс (Alan Williams), партнер-дослідник CIEHF і науковець EMM Consulting та Університету Джеймса Кука, зазначає, що отримані результати одночасно демонструють руйнівний вплив вторгнення на корінні народи Австралії й неймовірну стійкість, відновлення та зростання цих спільнот протягом останнього століття.
Якщо нинішні темпи зростання збережуться, дослідники оцінюють, що чисельність корінного населення Австралії може досягти розрахованого рівня 1788 року приблизно близько 2047 року.