Риб’яча луска – досить цікавий біологічний матеріал: з одного боку, вона захищає риб, а з іншого – дозволяє їм рухатися. Більшість досліджень луски були зосереджені на тому, з яких речовин вона складається і як її пластичність і еластичність впливає на її захисні властивості. Але Ранаджай Гош, молодший науковий співробітник з Північно-Східного університету (Бостон, США), і його колеги вирішили піти іншим шляхом.
Взявши м’яку підкладку, наукова група стала додавати до неї “лусочки” певного розміру і дивитися, як це впливатиме на її властивості. З додаванням 3D-друкованих “лусочок” матеріал ставав жорсткішим, його було набагато складніше пробити. Тобто ці “лусочки”, розставлені в певному порядку, створювали свого роду “структурну жорсткість”. Ранаджай Гош саме її і називає основою розробленої технології.
[ads2] Теоретично ці напрацювання можуть допомогти в створенні більш досконалої броні, аналогічної тій, яка є у тварин. Адже їм для порівнянного рівня захисту не потрібно суперміцних матеріалів, якими користуються люди. Вже не кажучи про те, що луска може виконувати й інші функції.“Луска багатьох тварин оптимізована часто під абсолютно різні завдання. Вона забезпечує захист (у деяких риб), мобільність (у змій) або забарвлення (у метеликів) – залежно від шансів на виживання і репродукцію”. За словами Гоша, є можливість створити захисну систему, яка буде поєднувати в собі всі ці функції.
Читайте також: Графен витримує зіткнення з кулею краще сталі і кевлара (відео)
Щоб досягти цієї мети, команда буде пробувати різні матеріали, використовуючи і 3D-друк, і нановиробництва. Однак у процесі їм потрібно буде вирішити проблему нагріву і генерації енергії при взаємодії лусочок одну з одною.
“Чим менше змінних ми будемо використовувати, тим простіше буде оперувати різними властивостями і тим досконаліше буде броня. Однак ці базові змінні відкриються нам лише в тому випадку, якщо ми знайдемо фундаментальний принцип того, чому ці шкірні лускаті утворення отримали таке широке поширення”, – говорить Гош.
Натхнення: innoros.ru