Нове глобальне дослідження виявило парадокс: озеленення планети часто супроводжується висиханням ґрунтів, особливо у вододефіцитних регіонах.

Під керівництвом професора Чен Яніна науковці проаналізували дані супутникових спостережень, кліматичних моделей і повторних аналізів за 1982–2100 роки. Вони з’ясували, що 65,82% площ Землі стали «зеленішими», проте майже половина цих територій одночасно зазнали суттєвого зниження вологості ґрунту. Найвиразніший ефект “озеленення–висихання” спостерігається в Центральній Африці, Центральній Азії, Східній Австралії та Європі середніх і високих широт.
Водночас явище “озеленення–зволоження” фіксується лише локально — на Індійському півострові, у південному Сахелі та деяких регіонах Північної Америки. Це пояснюється відмінностями у водному балансі: посилений ріст рослинності підвищує транспірацію, що в умовах обмежених ресурсів призводить до швидшого висихання ґрунту. «Озеленення не завжди корисне для водних ресурсів», – наголосив Лю Юнчан, перший автор роботи.

Результати підтверджують, що динаміка рослинності прямо впливає на гідрологічні процеси, ігнорування цього фактора може поглибити ризики деградації земель. Науковці підкреслюють, що відновлення екосистем має супроводжуватися раціональним плануванням водної безпеки.
Дослідження, опубліковане у Communications Earth & Environment (2025), є вагомим внеском у розробку стратегій сталого управління земельними й водними ресурсами у світі, що швидко змінюється під впливом кліматичних процесів.