Трохи більше трьох десятиліть світові спільноти об’єдналися для історичної угоди, щоб не дати розростися дірі в озоновому шарі. Цей міжнародний договір, відомий як Монреальський протокол, який заборонив використання шкідливих хімічних речовин, що згубно впливають на природний озоновий бар’єр Землі, який, в свою чергу, захищає нас від ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Нещодавно опублікована стаття в журналі Європейського Співтовариства Геофізичних наук « Атмосферна хімія і фізика» говорить про те, що відновлення озонового шару на більш низьких широтах відбувається не так, як очікувалося. Зокрема, озоновий шар на середніх і низьких широтах, де проживає більшість людей, демонструє несподіване зниження з причин, які все ще не зрозумілі.
Сьогодні він нижче, ніж 20 років тому, а це важливо, тому що отримані дані не відповідають тому, що припускають наші моделі атмосферних процесів, які мають відбуватися в нижніх шарах стратосфери.
Отримані результати можуть бути ознакою проблеми, пов’язаної з неточністю моделей атмосферної циркуляції, якими користувалися досі. Але озоновий шар також може ставати тонше через те, що руйнуюючі озон речовини, такі як хлор і бром, не регульовані в рамках Монреальського протоколу, досягають озонового шару стратосфери.
[box type=”shadow” ]Вчені роблять припущення, що участь так званих «дуже короткоживучих речовин», прикладом яких є хлор і бром, раніше ігнорували, оскільки вони не повинні були проіснувати досить довго у вільному стані, щоб досягти озонового шару. Тому дослідники пропонують скоригувати існуючі моделі циркуляції атмосфери Землі з урахуванням передбачуваних факторів.[/box]Поки ясно лише одне: все ще нез’ясовне зниження озону на низьких широтах не слід сприймати як провал Монреальського протоколу, завдяки якому до 2030 року трапиться на мільйон випадків раку шкіри в рік менше. Протокол також допомагає боротися зі зміною клімату: з 1989 по 2013 роки передбачені заходи допомогли уникнути викидів в атмосферу забруднюючих речовин у кількості 135 мільярдів тонн. Це еквівалентно викидами приблизно 5,6 мільйонів тонн CO2 на рік.
Вчені вважають, що подальші дії проти зміни клімату в рамках Монреальського і Паризького кліматичних угод необхідно продовжувати. Принаймні, потрібен постійний моніторинг як озонового шару, так і атмосфери Землі в цілому, оскільки можуть з’являтися нові несподівані екологічні чинники, що не враховуються існуючими кліматичними моделями.