Міжнародна команда палеонтологів ідентифікувала новий вид теризинозавра з унікальною двопалою будовою, що відрізняє його від усіх попередньо відомих представників цієї групи динозаврів.
Скам’янілості десятирічної давності
Знахідка була зроблена ще в 2012 році дослідниками з Монгольської академії наук у пустелі Гобі. Протягом кількох років рештки зберігалися в науковому сховищі, поки нещодавно група вчених не здійснила їх детальний аналіз. Результати дослідження опубліковані в авторитетному науковому журналі iScience.
Скам’янілості, датовані приблизно 90 мільйонами років тому, представляють собою надзвичайно цінну знахідку, оскільки вони збереглися в тривимірному вигляді, а не як пласкі контури в породі, що зустрічається значно частіше.
Унікальна морфологія Duonychus tsogtbaatari
Дослідники назвали новий вид Duonychus tsogtbaatari. За їхніми оцінками, цей динозавр досягав близько 3 метрів у довжину і важив приблизно 270 кілограмів.
Набір скам’янілостей включає:
- Обидві передні кінцівки з кігтями
- Частину тазу
- Більшу частину хребта
Найвизначнішою особливістю знахідки є найбільші тривимірні збережені кігті динозавра, які коли-небудь були виявлені. Кожен кіготь має довжину близько 30 сантиметрів, що саме по собі є винятковим.
Перший двопалий теризинозавр
Головна відмінність цього виду від інших теризинозаврів полягає в наявності лише двох пальців на передніх кінцівках, тоді як усі інші відомі види мали по три пальці.
Особлива цінність знахідки полягає також у збереженні слідів кератинової оболонки на кігтях. Оскільки кератин — це органічна речовина, яка швидко розкладається, його відбитки рідко зберігаються у викопних рештках.
Вчені припускають, що унікальна двопала морфологія передніх кінцівок була пов’язана зі способом харчування динозавра. Теризинозаври були рослиноїдними динозаврами, і наявність лише двох пальців, ймовірно, надавала певні переваги при зриванні рослинності.
Згідно з гіпотезою дослідників, два кігті робили кожен із них міцнішим порівняно з трипалою конфігурацією, що дозволяло динозавру хапати та зривати товстіші гілки. Така адаптація могла розширити спектр доступних рослинних ресурсів і дати еволюційну перевагу в умовах тогочасної екосистеми.
Відкриття Duonychus tsogtbaatari збагачує наше розуміння різноманітності теризинозаврів і демонструє, як еволюційні адаптації могли впливати на морфологію та спосіб життя цих загадкових динозаврів мезозойської ери.