Багато небезпечних або отруйних тварин, скажімо оси або змії, мають помітне смугасте забарвлення. Схожим покриті і нешкідливі істоти, які під них мімікрують, — навіть в цьому випадку смужки відлякують хижаків. Автори нової статті з’ясували, що у павуків-стрибунів уникнення смугастих жертв «записано» в геномі і не залежить від того, яке перед ними комаха. Щоб це дізнатися, вчені клеїли термітам на спину папірці з різним забарвленням.
Самець павука-стрибуни Phidippus regius / © wikipedia
У тваринному світі смугасте забарвлення – універсальний сигнал, який означає «Тримайся від мене подалі, я небезпечний». Його використовують найрізноманітніші істоти – від незліченних ос до змій на кшталт стрічкового крайта (Bungarus fasciatus), і повинні враховувати ті тварини, які не хочуть зв’язуватися з отруйною жертвою.
Деякі тварини з впізнаваним застережливим забарвленням нагадують інших, це так звана мімікрія. Якщо обидва схожих види отруйні, то виходить, вони спільно «працюють на загальний імідж», і їх побоюються ще сильніше — таку мімікрію називають мюлеровою. А якщо нешкідливий вид імітує небезпечний (ос), то перед нами приклад бейтсовської мімікрії. Такий “блеф” непогано працює: нешкідливих, але смугастих істот хижаки теж чіпають рідше.
Автори нової статті для журналу Royal Society Open Science вирішили з’ясувати, як влаштовано уникнення комах в смужку у павуків. Можливо, вони побоюються тільки конкретних смугастих комах? Або тільки отруйних, з якими вже мали невдачу зіткнутися? А може, павуки вважають за краще не чіпати все, що покрито смужками?
- Геоархеологи відстежили міграцію зниклого нільського рукава на схід від плато Гіза
- Величезні астероїди падали на Землю в 10 разів частіше, ніж вважалося раніше
- Як виглядає дно Індійського океану на відео: унікальні кадри (відео+фото)
Щоб відповісти на питання, автори вивчили поведінку двох видів павуків-стрибунів. Це велике сімейство павукоподібних, яке відрізняється хорошим зором і розвиненим мозком, а отже, складною мисливською поведінкою. Обидва види (Phidippus regius і Habronattus trimaculatus) живуть у Флориді, але мають важливі відмінності. Якщо P. regius бачить лише два кольори, то H. trimaculatus розрізняє три. Крім того, P. regius більш стійкий до токсинів, які містяться в деяких його жертвах. Природно припустити, що H. trimaculatus повинен бути більш обережним і вибірковим при виборі їжі і приділяти особливу увагу яскраво забарвленій здобичі.
Терміт з “мантіями” різного сорту і дизайн експерименту / © Lauren Gawel et al., 2023
Роль здобичі в дослідженні випала термітам Reticulitermes flavipes – громадським комахам, якими павуки-стрибуни часто харчуються в природі. Зазвичай терміти не мають смуг, але вчені це виправили: приклеїли їм на спину широкі папірці, які нагадують мантії. Одні були покриті чорно-білими смугами, інші мали рівномірне біле або чорне забарвлення.
Далі вчені помістили павуків в чашку Петрі і підсаджували до них по два терміти з груп з різними «мантіями». Біологи фіксували, на яких комах павуки частіше дивилися і на яких частіше нападали.
Виявилося, що P. regius швидше помічає тих термітів, які були забезпечені смугастими або чорними папірцями. Водночас перших павук атакував помітно рідше, ніж термітів в «однотонному одязі». H. trimaculatus теж відразу звертав увагу на смугастих термітів, але при виборі жертв був куди вибагливішим від свого родича і нападав на них удвічі рідше.
Автори прийшли до висновку, що насторожене ставлення павуків-стрибунів до комах зі смужками має генетичні основи — іншими словами, вони народжуються з ним, і їм неважливо, яка саме тварина їх має. З цього також випливає, що стрибуни добре розрізняють смугастий візерунок, і його швидке впізнавання пов’язано не з конкретним кольором, а скоріше з контрастністю візерунка.