Згідно з недавнім дослідженням, печінка людини залишається молодою, навіть коли решта нашого організму старіє.
Незалежно від віку людини, печінки в середньому трохи менше трьох років, як показали математичне моделювання та ретроспективне радіовуглецеве датування народження. Ця здатність до оновлення має вирішальне значення для основної функції печінки-виведення токсичних речовин з організму.
Дослідження, в ході якого були проаналізовані зразки тканин людей у віці від 20 до 84 років, показало, що печінка підтримує жорсткий контроль над своєю масою внаслідок постійної заміни клітин, процесу, на який в значній мірі не впливає старіння. У той час як більшість клітин в організмі несуть дві копії всього геному, деякі клітини печінки можуть нести більше, і швидкість оновлення варіюється в залежності від різних типів клітин. Результати дослідження мають важливе значення для розуміння унікальної регенеративної здатності печінки та її взаємозв’язку зі старінням та хворобами.
Вчені також припускають, що старіння впливає на регенеративну здатність печінки, знижуючи її здатність до регенерації після травми. Показано, що фізіологічні параметри печінки та здатність до регенерації після травми зменшуються з віком. Дослідження виявило нові генні мішені, на які впливає старіння та регенерація печінки, що дало фундаментальне уявлення про епігенетичні зміни, що лежать в основі цих процесів.
У контексті трансплантації печінки було оцінено вплив віку донора на регенерацію та функцію печінки. Дослідження показало, що вік може впливати на процес регенерації печінки, що має наслідки для результату трансплантації печінки.
Підсумовуючи, результати дослідження показують, що печінка людини зберігає свою здатність до регенерації з віком, залишаючись в середньому трохи молодше трьох років, незалежно від віку людини. Ця унікальна здатність має важливі наслідки для розуміння процесу старіння та його впливу на функцію печінки та захворювання.