Ізраїльські вчені досліджували залишки табору давніх людей. Виявилося, що вони процвітали, поки на Землі був льодовиковий період.
Вчені з Інституту археології Єврейського університету Єрусалиму вивчили залишки раніше затопленого табору рибалок та мисливців-збирачів на березі Галілейського моря. За попередніми оцінками, його населяло приблизно 23 000 людей. Археологи ретельно проаналізували достаток, різноманітність та використання останків тварин. У результаті вони дійшли висновку, що люди, що вижили в останній льодовиковий період, процвітали, тоді як більшість їх сучасників в інших частинах світу майже голодували через надзвичайно холодні температури на Землі.
Вчені вивчали Охало II – археологічний пам’ятник раннього епіпалеоліту в Ізраїлі, що знаходиться на південному березі Генісаретського озера (Тиверіа?дське о?зеро). Доісторичне поселення було затоплено озером незабаром після того, як його покинули жителі, результатом чого стала висока безпека органічних залишків.
Воно було заселено в кінці останнього льодовикового періоду (останній льодовиковий максимум), між 23500 і 22500 років тому. Охало II відоме прекрасною схоронністю своїх кущових хатин та ботанічних залишків. У ході дослідження вчені вивчили дієту та широке використання частин тварин, щоб визначити благополуччя та спосіб життя давніх мешканців.
- Американські вчені назвали нову дату кінця світу
- Антрополог стверджує, що в лісах острова Флорес може жити стародавня хоббітоподібна раса
- Мох посприяв розвитку життя на Землі
Під час останнього льодовикового максимуму крижані щити покрили більшу частину Північної Америки, Північної Європи та Азії, сильно вплинули на клімат Землі, спричинивши посуху, спустошення та значне падіння рівня моря. Вчені ретельного вивчили 22 000 кісток тварин, а також попередні дані про кількість знайдених там обвуглених рослинних решток, крем’яних знарядь, зерен злаків. Все це свідчить про здорове харчування та спосіб життя людей в Охало II. Це зовсім не схоже на те, як жили люди в епоху раннього епіпалеоліту.
Кліматичні коливання під час останнього льодовикового максимуму мали мінімальний вплив на долину Верхнього Йордану, особливо поблизу Охало II, що дозволило цим людям використати широку екологічну нішу, що складається з різноманітних їстівних рослин, ссавців, рептилій, птахів та риб.