Вчені, які вивчають вічну мерзлоту Шпіцбергена, виявили значні поклади метану під поверхнею. Цей висновок є ключовим для розуміння поточного циклу потепління, оскільки метан є потужним парниковим газом.
Дослідження на Шпіцбергені показують, що танення вічної мерзлоти спонукає метан мігрувати, потенційно викликаючи швидке зростання викидів. Це викликає особливе занепокоєння, оскільки вплив метану на парниковий ефект значно сильніший, ніж CO2. Хоча тепер викид метану з вічної мерзлоти мінімальний, тенденції зміни клімату, включаючи танення льоду та відступ льодовиків, можуть посилити цей викид.
Дослідження також показує, що геологічні та льодовикові характеристики Шпіцбергену відображають інші арктичні регіони, що свідчить про те, що міграція метану під вічною мерзлотою може бути широко поширеною. Дивно, але поклади газу під вічною мерзлотою виявилися більш поширеними, ніж очікувалося. На Шпіцбергені з 18 свердловин, пробурених для розвідки вуглеводнів, вісім зіткнулися з вічною мерзлотою, і половина з них містила поклади газу.
Ці результати підкреслюють необхідність більш комплексних досліджень для розуміння впливу зміни клімату на глибокі шари вічної мерзлоти. У той час як верхній шар вічної мерзлоти, який зазнає сезонного відтавання та заморожування, розширюється через підвищення температури, зміни, що відбуваються в глибших шарах, залишаються менш вивченими.