Плазмоїд в магнітосфері Урану розповів про втрату атмосфери в далекому минулому. До такого висновку прийшли вчені з Центру космічних польотів імені Годдарда НАСА, проаналізувавши дані апарату Voyager 2 більш ніж 30-річної давності. Стаття з описом дослідження опублікована в журналі Geophysical Research Letters.
Дослідницькі місії з вивчення кордонів Сонячної системи Voyager і Voyager 2 запущені з різницею в один тиждень в 1977 році. На сьогодні вони є найбільш далекими від Землі штучними об’єктами. Зараз автоматичні міжпланетні станції знаходяться на відстані приблизно 22 млрд км від Землі — за межами геліосфери, але ще всередині Сонячної системи.
До кінця не ясно, коли ці станції покинуть Сонячну систему. Специфічна будова системи ускладнює рух зондів, оскільки вона оточена гіпотетичним гігантським скупченням комет, які знаходяться під впливом гравітації Сонця — хмарою Оорта.
У січні 1986 року Voyager 2 пролетів на відстані 81 433 км від поверхні Урану і зібрав дані, які дозволили виявити у планети два нових кільця, 11 місяців і визначити, що температура на її поверхні становить близько -241?.
Додаткове вивчення даних через 34 роки дозволило знайти ще одну особливість, яку раніше вчені не помічали — зонд пролетів через плазмоїд, який, ймовірно, позбавив Уран атмосфери в далекому минулому.
На відміну від будь-якої іншої планети Сонячної системи, Уран обертається майже ідеально на одній стороні — подібно до свині на рожні, — виконуючи переворот раз в 17 годин. Вісь магнітного поля планети спрямована на 60 градусів від цієї осі обертання, тому, коли планета обертається, її магнітосфера — простір, в якому знаходиться її магнітне поле, — гойдається з боку в бік. Вчені досі не знають, як побудувати модель цього процесу. Поки це виглядає так:
У ході нової спроби зробити це вчені склали модель на основі даних, зібраних магнетометрами Voyager 2, які відстежували силу і напрямок ліній магнітного поля Урану, коли апарат пролітав повз планети.
Аналіз показав, що в магнітосфері Урану знаходиться плазмоїд — величезний міхур плазми, довжина якого становить близько 204 тис. км, а ширина — 400 тис. км. Об’єкт заповнений іонізованим воднем.
За словами вчених, плазмоїд утворюються, коли планети поступово скидають свою атмосферу в космос. Його існування доводить, що Уран позбувся атмосфери в далекому минулому.
Натхнення: hightech.fm