До 2030 року генеративний штучний інтелект може спричинити зростання електронних відходів до 2,5 мільйонів тонн щорічно, що в тисячу разів більше за показники 2023 року.
Це зростання пов’язане з необхідністю модернізації та заміни обладнання, на якому функціонують моделі ШІ, такі як сервери, графічні процесори (GPU) та інші апаратні компоненти. За прогнозами, до 2030 року обсяг електронних відходів може досягти таких розмірів, що на кожного жителя Землі припадатиме приблизно два пристрої, еквівалентних за розміром сучасному смартфону. Подібна ситуація може значно загострити проблему переробки відходів та негативно вплинути на екологічну ситуацію і здоров’я людей.
Інтенсивне використання графічних процесорів є одним з ключових чинників, що сприяє швидкому зростанню електронних відходів. Наприклад, за даними компанії Nvidia, вага сучасних GPU зросла до 1360 кілограмів порівняно з 32 кг два роки тому. Такі потужні та складні компоненти потребують численних матеріалів, що перетворює галузь генеративного ШІ на один із найбільш ресурсозатратних секторів. Це зумовлює потребу у більш відповідальному підході до виробництва та використання обладнання для штучного інтелекту.
Географічний аналіз показує, що найбільші обсяги електронних відходів будуть генеруватися в Північній Америці, на яку припадатиме 58% від загального обсягу. Це пояснюється великою кількістю центрів обробки даних у США та Канаді. У країнах Східної Азії, зокрема в Китаї, Японії та Південній Кореї, очікується утворення близько 25% світових відходів, тоді як на Європейський Союз та Велику Британію припаде 14%. Крім того, обмеження США на постачання передових графічних процесорів до Китаю можуть призвести до зростання відходів у цій країні через використання застарілого обладнання.
Науковці наголошують на важливості впровадження заходів для зменшення обсягу електронних відходів. Для США, які є лідерами у розвитку штучного інтелекту, пропонується приділяти особливу увагу екологічно відповідальному виробництву і створенню стійкого обладнання. Китай, у свою чергу, має зосередитися на ефективних методах експлуатації та утилізації, щоб зменшити обсяг відходів, який зростає через часті оновлення технічного парку.
Як можливі рішення для зменшення електронних відходів науковці пропонують подовження терміну служби обладнання, а також повторне використання застарілих чипів у менш ресурсомістких завданнях. Важливим кроком може стати розробка енергоефективних алгоритмів, які дозволять знизити частоту заміни обладнання, що, своєю чергою, скоротить кількість відходів. Також рекомендується вдосконалення мікросхем для підвищення продуктивності без значного зростання матеріальних затрат.
За даними ООН, у 2022 році світ генерував 62 мільйони тонн електронних відходів, з яких лише 22,3% були правильно перероблені. З огляду на прогнозоване зростання обсягів відходів, експерти побоюються, що рівень переробки може знизитися до 20% до 2030 року. Це пов’язано з тим, що темпи зростання електронних відходів перевищують можливості інфраструктури для їхньої утилізації.
Країни, що розвиваються, часто використовують неформальні методи переробки, такі як спалювання та плавлення, що може мати небезпечні наслідки для екології та здоров’я людей. Через ці неефективні підходи втрачаються цінні ресурси та відбувається забруднення довкілля токсичними речовинами, що підкреслює потребу у вдосконаленні глобальної системи переробки електронних відходів.