Експеримент показав, що щоденне прослуховування саме оригінальної версії сонати № 448 Моцарта — у порівнянні з контрольним зразком — допомагає скоротити кількість епілептичних нападів.
Сьогодні музика широко використовується в якості терапії у рамках лікування психічних розладів та неврологічних захворювань. Зокрема, прослуховування музичних композицій застосовується для скорочення кількості епілептичних припадків. І саме тут нам на допомогу несподівано приходить австрійський композитор XVIII століття Вольфганг Амадей Моцарт.
Так, згідно з новим дослідженням медиків з Інституту мозку Крембіл в Західній лікарні Торонто, опублікованому в журналі Epilepsia Open, соната для двох фортепіано ре-мажор № 448, яку Моцарт написав у віці 25 років, — композиція, при щоденному прослуховуванні якої можна знизити число нападів у хворих на епілепсію, хронічне неврологічне захворювання, що характеризується схильністю організму до раптового виникнення судомних повторюваних нападів. За підрахунками, епілепсія зустрічається у 50 мільйонів людей у всьому світі, при цьому 30% хворих ліки не допомагають.
Те, що саме ця соната допомагає зробити рідші напади епілепсії, вже було описано в деяких роботах останніх років. Однак нове дослідження канадських учених виявило, що тільки оригінальна версія сонати № 448 може мати найглибший ефект.
В експерименті, який тривав рік і складався з чотирьох етапів, брали участь 13 пацієнтів (вісім жінок і п’ятеро чоловіків) у віці від 26 до 75 років. Так, спочатку протягом трьох місяців за ними спостерігали, після цього три місяці половина добровольців один раз в день слухала перші шість з половиною хвилин сонати Моцарта № 448 у виконанні Алісії де Лароччі і Андре Превіна, поки інша група слухала видозмінену і менш ритмічну версію цієї композиції. Гучність і час такого «музичного сеансу» випробувані вибирали самі. Потім вони мінялися між собою (одні слухали Моцарта, інші — контрольний зразок). В кінці знову йшов тримісячний період спостережень.
Протягом усього дослідження учасники приймали однакові ліки й вели щоденники, в яких відзначали частоту нападів. Також враховувалися записи лікуючого невролога і результати старих ЕЕГ, що описують типи судом.
За словами вчених, результати багатообіцяючі, тому наступним кроком стануть більш масштабні дослідження з участю більшої кількості пацієнтів.
Натхнення: naked-science.ru