Екологія

Проведено масштабне дослідження ефективності збереження лісу у сучасному світі

В результаті роботи з’явилася можливість порівняти ефективність різних підходів до збереження біорізноманіття та їх наслідки у дуже різних регіонах світу.

Проведено масштабне дослідження ефективності збереження лісу в сучасному світі. Ця руйнація особливо яскраво проявляється на прикладі лісів. Деревина та інші дари лісу потрібні людині в багатьох галузях господарства: від будівництва до хімічного виробництва, а розвитку сільського господарства лісова рослинність заважає, тому регіони, що інтенсивно розвиваються, просто «з’їдають» свої ліси.

Наприклад, в Анатолії в Туреччині близько чотирьох тисяч років тому понад 60 відсотків території було зайнято лісами, але в результаті заготівлі деревини, випасу худоби, зростання сільськогосподарських угідь та пожеж сьогодні цей показник знизився до 26 відсотків, а лісові види рослин та тварин, яким для життя потрібні великі природні території, повністю зникли.

Подібна ситуація спостерігається в лісових північних районах Китаю – вже до вісімнадцятого століття в результаті господарської діяльності значна частка лісів була знищена. Через це зникла низка лісових видів тварин і змінився гідрологічний режим на значній території.

Звівши ліси своєї території, економічно розвинені країни починають експлуатувати лісові ресурси менш розвинених країн. Саме з цієї причини були суттєво порушені лісові ландшафти низки регіонів Східної Європи та Північної Америки, а в останні десятиліття швидкими темпами вирубуються тропічні ліси. Необхідно виділяти території, де лісові екосистеми будуть захищені від господарського впливу (так звані природні території, що особливо охороняються (ООПТ): заповідники, національні та природні парки, заказники й так далі), а також виділяти інші зони, де використання лісів обмежене (так звані захисні ліси та особливо захисні ділянки лісів). При цьому виділення ООПТ та захисних лісів має бути таким, щоб вони утворювали єдину зв’язану мережу, що забезпечує збереження всієї лісового біорізноманіття та всіх важливих для людини екосистемних функцій лісів.

Конвенція про біологічну різноманітність, прийнята ООН у 2002 році, поставила перед міжнародним співтовариством мету досягти до 2010 року «значного зниження темпів втрати біорізноманіття». Одинадцяте цільове завдання Стратегічного плану в галузі збереження та сталого використання біорізноманіття на 2011-2020 роки, що реалізується в рамках Конвенції, визначає, що як мінімум 17 відсотків районів суші має зберігатися шляхом систем районів, що охороняються.

Схема лісових ландшафтів планети/пресслужба Кольського наукового центру

 

Щоб визначити, наскільки ефективно вирішується це завдання для лісового покриву планети, міжнародний колектив вчених провів масштабне дослідження систем районів, що охороняються в лісах по всьому світу.  Результати дослідження опубліковані в журналі Ambio.

Група досліджувала 16 регіонів у Європі, Північній та Південній Америках, Африці, Австралії та Океанії: від тих, де зберігся майже суцільний лісовий покрив, до тих, де через природних умов та діяльності людини ліси займають менш як 20 відсотків площі. І для таких різних територій виявлено загальні закономірності.

По-перше, багато ООПТ створено не там, де вони необхідні для збереження цінних лісових екосистем та біорізноманіття, а там, де вони менш заважають реалізації господарських проєктів. По-друге, до ООПТ часто включаються вже сильно порушені людською діяльністю ліси. Наприклад, в Угорщині та Болгарії менш як два відсотки, а в Словаччині – лише 0,5 відсотка лісів на ООПТ можна назвати непорушеними.

По-третє, ООПТ часто утворюються таким чином, що ключові ділянки, завдяки яким екосистеми нормально функціонують, залишаються за межами ООПТ і не охороняються. У такому разі ООПТ стають неефективними. Так, у Швеції 31 відсоток лісових угідь формально охороняється, проте ключові ділянки для міграції птахів у ці кордони не входять. Через це частка ООПТ, що ефективно зберігають лісове біорізноманіття, знижується до 12 відсотків. Ще гірше може складатися ситуація в гірських лісах: площа лісових ландшафтів, що ефективно охороняються, в них може бути нижчою, ніж формально охороняються вдесятеро!

По-четверте, у кількох категоріях ООПТ різних регіонів легально.

Наприклад, частота навіть суттєво обмежених та невеликих за обсягом рубок у таких лісах така, що за час між цими рубками лісове середовище не встигає відновитися, що веде до деградації лісових ландшафтів. По-шосте, є «паперові заповідники». Це формально виділені ООПТ, збереження яких практично не контролюється. Наприклад, деякі природні території, офіційно включені до прийнятої в Європі мережі Natura 2000, практично не захищені.

По-сьоме, режим ООПТ часто встановлюється без урахування стійкого природокористування корінних жителів цих територій, що історично склалося. Через це для місцевих жителів неминуче порушення режиму ООПТ за збереження традиційного способу життя, та ефективність збереження природи у таких ООПТ падає. Наприклад, у Новій Зеландії саме так складається ситуація зі збереженням непорушених лісів на землях маорі.

По-восьме, ООПТ перетинаються один з одним і з іншими лісами, що охороняються. Це часто не враховується у статистичних даних, і офіційні показники збереження лісових ландшафтів виявляються завищеними. У сукупності виявлені закономірності ведуть до того, що в різних за економічним укладом і природоохоронному законодавству, що склалося, ситуація зі збереженням лісових екосистем продовжує погіршуватися. Це відбувається і в Бразилії, де з метою підтримки економічного зростання чинний уряд послаблює обмеження на господарське перетворення лісів і на захист прав корінних лісових народів, і у Швеції, де в непорушених лісах, що залишилися, швидше реалізуються лісозаготівельні проєкти, ніж створюються нові ООПТ.

Чи можна протидіяти цьому негативному процесу? Вчені вважають, що можна, і надають такі рекомендації. Насамперед вважати ефективними ООПТ лише ті з них, у яких завдяки надійній охороні, адекватному режиму, включенню всіх необхідних ключових ділянок екосистем та обліку інтересів корінного населення лісові ландшафти стійко існують і не деградують навіть незначною мірою.

Необхідно також зробити інформацію про стан та збереження лісових екосистем прозорою та доступною широким верствам населення, а при плануванні лісокористування вважати важливими цільовими показниками рівні збереження непорушених лісових екосистем та традиційного природокористування у лісах.
Шляхом спільних дослідницьких та освітніх програм потрібно зближувати до збереження лісових екосистем у країнах і регіонах з різними природними, соціальними та культурними особливостями світу. За допомогою розроблених вченими механізмів з’являється ясне, засноване на фактах уявлення про сучасний стан лісових ландшафтів. З’являється єдиний інструментарій, що легко адаптується до різних умов, для ефективного управління лісовим господарством.

Натхнення: naked-science.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


comments powered by HyperComments
Back to top button
comments powered by HyperComments