Астрономи виявили рідкісний випадок приливного шторму в системі з трьох екзопланет, де вплив двох зовнішніх планет і близькість до зірки призводять до сильного розігріву поверхні кандидата в екзопланету земного типу. Препринт роботи доступний на сайті arXiv.org.
Екзопланетологія за останні кілька десятиліть зазнала бурхливого зростання, а кількість підтверджених екзопланет зросла до більш ніж п’яти тисяч штук. Завдяки цьому вчені отримують можливість вивчати не тільки фізичні властивості планет, а й орбітальну архітектуру їхніх систем, а також взаємозв’язок між ними. Прикладами цікавих орбітальних характеристик екзопланет є резонансні ланцюжки, перпендикулярні або кратні орбіти.
Група астрономів на чолі зі Стівеном Кейном (Stephen R. Kane) з Каліфорнійського університету повідомила про відкриття третьої екзопланети біля зірки HD 104067 і описала незвичайну орбітальну архітектуру цієї системи. Вчені аналізували фотометричні дані спостережень космічного телескопа TESS і дані щодо коливань променевої швидкості зірки за більш ніж 20 років, зібраних наземними спектрографами HARPS і HIRES.
HD 104067 являє собою яскраву зірку К-типу з масою 0,82 маси Сонця, віддалену на відстані 66,3 світлових років від Сонця. Раніше біля неї було виявлено екзопланету HD 104067b з масою 0,2 маси Юпітера і орбітальним періодом 55 днів, а також кандидата в екзопланету земної групи з орбітальним періодом близько двох днів.
Науковці підтвердили наявність кандидата в транзитну внутрішню екзопланету TOI-6713.01 з радіусом 1,3 радіуса Землі та періодом обертання 2,15 дня. Також вони виявили нетранзитну зовнішню планету HD 104067c з мінімальною масою, подібною до маси Урану (близько 13,2 мас Землі), на витягнутій орбіті з періодом обертання 14 днів і визначили, що мінімальна маса HD 104067b становить 61,5 маси Землі.
Дослідники визначили, що приливний вплив з боку двох зовнішніх планет і близькість TOI-6713.01 до батьківської зірки призводять до вивільнення великої внутрішньої енергії в надрах під час змін ексцентриситету орбіти. Це має призводити до ситуації приливного шторму і збільшення модельної рівноважної температури TOI-6713.01 до 1202-2646 кельвінів, з піком 3130 кельвінів, що можна порівняти з температурою деяких червоних карликів і призведе до того, що поверхня буде в повністю розплавленому стані. Тепер ученим потрібно підтвердити існування цього кандидата остаточно.