Хоча більшість людей схильні вірити науковцям, ступінь цієї довіри помітно різниться залежно від спеціалізації. Це показало нове дослідження, в якому автори оцінили довіру до представників 45 наукових напрямків.
Роль вчених у сучасному світі складно переоцінити. Вони беруть участь у пошуку рішень для найсерйозніших глобальних проблем – від змін клімату і втрати біорізноманіття до охорони громадського здоров’я та усунення соціальних нерівностей.
Однак для успішного впровадження рекомендацій вчених важлива довіра до них у суспільстві. Її нестача може серйозно загальмувати реалізацію наукових рішень.
Нещодавно соціологи з Ганноверського університету імені Лейбніца (Німеччина) встановили, що загалом авторитет наукового співтовариства у світі досить високий. Водночас чинники, що визначають рівень довіри до вчених, вивчені недостатньо. Наприклад, мало що відомо про те, наскільки на це впливає приналежність до тієї чи іншої наукової галузі.
Прояснити питання взялася команда соціальних психологів з Амстердамського університету під керівництвом Вукашина Глігорича (Vukasin Gligoric). У роботі, що вийшла в журналі PLOS One, вони проаналізували рівень довіри до вчених 45 різних спеціалізацій, від агрономів до зоологів. Автори підкреслили, що такий широкий спектр раніше ніколи не розглядали.
Вибірку для опитування з 2780 чоловіків і жінок, які проживають у США, сформували за допомогою платформи для онлайн-досліджень Prolific. Понад 60% респондентів повідомили про наявність у них університетської освіти.
- Вчені створили модель внутрішньої структури вулканів
- З’явилася нова переконлива теорія, чому зруйнувалася цивілізація майя
- Дитячий мозок здатний схоплювати другорядні деталі, який мозок дорослих ігнорує
Учасників попросили висловити ставлення до науковців різних спеціалізацій за чотирма критеріями: компетентність, упевненість, моральні принципи та доброзичливість. Відповідно, вони відображали, наскільки розумними й освіченими, наполегливими й упевненими, справедливими й чесними, доброзичливими й чуйними видаються респондентам ті чи інші науковці. Крім того, в окремому завданні дослідники розглянули готовність людей надавати різним групам науковців повноваження для розв’язання суспільних проблем.
Результати показали, що одним ученим люди схильні довіряти більшою мірою, а іншим – меншою. Так, за семибальною шкалою, в якій сім відповідає максимальному рівню довіри, а одиниця – мінімальному, найбільше балів набрали морські біологи і фахівці в галузі нейронаук (5,54 і 5,53 бала відповідно). Близькі оцінки отримали зоологи та біологи, астрофізики, ракетні вчені, океанографи та мікробіологи.
Автори дослідження також встановили, що найсильніше на рівень довіри до науковців впливало те, наскільки компетентними та високоморальними вони сприймалися. Якщо люди вважали представників якоїсь наукової галузі обізнаними і такими, що дотримуються моральних принципів, вони потім були більшою мірою готові допустити їх до вирішення проблем суспільства.
Цікаво, що оцінка за моральним критерієм більшою мірою впливала на довіру до науковців, якщо йшлося про фахівців, які працюють над суперечливими темами (зміни клімату, соціальні проблеми тощо), та меншою, коли це були представники інших напрямів, як-от географи та археологи.
Обмеженість вибірки не дала змоги узагальнити результати дослідження, але автори пообіцяли надалі розширити географію опитування та глибше вивчити фактори, що формують довіру до науковців. За словами дослідників, це допоможе зрозуміти, як ефективніше впроваджувати і застосовувати в політиці наукові рішення.