Раптові зміни в поведінці собаки, наприклад, невмотивована агресія, можуть бути ознаками внутрішнього болю, яку відчувають тварини. Через біль собаки виходять з-під контролю, коли до них торкаються.
За словами Томаса Кампс з Автономного університету Барселони, якщо гладити собаку, яка відчуває біль, вона моментально стає агресивною, щоб уникнути додаткового дискомфорту. Подразливість від болю може зробити агресивними навіть спокійних собак, а агресивних – ще більш злими.
Агресивність собаки може пояснюватися кількома факторами: умовами, в яких перебуває мати під час вагітності; доглядом за цуценям; віком відібрання від грудей; особливостями дієти і фізичних навантажень; генетикою і методами дресирування, заснованими на покаранні під час фізичного росту.
Вивчаючи лише раптове зростання агресії, дослідники спостерігали за 12 собаками, яких господарі приводили в університетську зооклініку протягом двох років. Господарів запитали про всі подробиці нападу на них, після чого вчені визначили найбільш поширені обставини, при яких тварини були агресивними.
У результаті з’ясувалося, що всі 11 псів і одна сука відчували біль перед нападом. У восьми тварин була дисплазія стегна – поширене відхилення у великих собак, яке супроводжується болями. Це відхилення є спадковим і зустрічається у 40% золотистих ретриверів, лабрадорів та ротвейлерів. Хворобливий стан розвивається дуже повільно, тому його початкову стадію визначити складно. Нерегулярні напади агресії можуть допомогти ветеринарам діагностувати дисплазію.