Війна змінює міграції великих підорликів
Навесні 2022 року підорлики великі (Clanga clanga) відхилилися від звичних міграційних маршрутів після введення російських військ в Україну. Такого висновку дійшли орнітологи, проаналізувавши дані з GPS-передавачів 19 орлів, які мігрували до місць гніздування в Білорусі.
Дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, показало, що для того, щоб уникнути районів активних бойових дій, ці птахи обирали довші та звивистіші шляхи, збільшуючи свій шлях в середньому на 85 кілометрів і понад 50 годин. Таке відхилення, ймовірно, негативно вплинуло на успіх їхнього розмноження.
Вплив збройного конфлікту на дику природу
Збройні конфлікти завдають значної шкоди навколишньому середовищу, вбиваючи диких тварин і руйнуючи середовища існування. Природоохоронні зусилля часто зазнають невдачі, що призводить до зростання браконьєрства та руйнування екосистем. Історичні приклади включають майже повне вимирання великих тварин у національному парку Горонгоса в Мозамбіку під час громадянської війни та підвищений страх перед людьми серед птахів у Шрі-Ланці після конфлікту.
Нещодавнє дослідження, проведене командою під керівництвом Чарлі Дж. Г. Рассела з Університету Східної Англії, висвітлює подібний вплив на великих підорликів. Ці великі хижі птахи, чий гніздовий ареал простягається від Європи до Далекого Сходу, занесені до списку вразливих видів Міжнародного союзу охорони природи, а їхня популяція скорочується через втрату місць проживання та вбивства електричним струмом.
Зміни в міграційних маршрутах
Навесні 2022 року 19 підорликів з GPS-мітками відстежили під час їхньої міграції з місць зимівлі в Африці та Південній Європі до місць гніздування на півдні Білорусі. Зазвичай ці птахи пролітають через Україну за один-два тижні, пролітаючи на висоті близько 350 метрів і відпочиваючи в певних місцях.
Однак у 2022 році орли відхилилися від звичних маршрутів, пролетівши на 85 кілометрів довше і витративши понад 50 додаткових годин (246 годин замість 193 годин для самок і 181 годину замість 125 годин для самців). Самці летіли над Україною повільніше, ніж зазвичай. Лише шість орланів зупинилися на відпочинок в Україні порівняно зі звичайними 90%, і жоден не зупинився в українському Поліссі, що було поширеним місцем відпочинку в попередні роки.
Дані GPS показали, що орли уникали місць інтенсивних бойових дій, ймовірно, їх відлякував шум, спалахи світла і рух незнайомих об’єктів. Незважаючи на ці відхилення, принаймні один самець, на ім’я Боровець дістався місця гніздування своїм звичним маршрутом, чому сприяв зустрічний вітер. Альтернативні гіпотези, такі як вплив погодних умов на міграційну поведінку, були перевірені, але не знайшли підтвердження.
Наслідки для розмноження та виживання
Уникнення полів битв захистило орланів від безпосередніх загроз, але довші та більш енергоємні маршрути підвищили їхню вразливість до природних та антропогенних небезпек і знизили їхній репродуктивний потенціал. Відмова від відпочинку в Україні позбавила орланів необхідних можливостей для відпочинку та харчування, через що вони пізніше прибули до місць гніздування. Ця затримка може десинхронізувати вилуплення пташенят з піком доступності їжі, що ще більше вплине на їхнє виживання.
У білоруській частині Полісся мешкає одна з найбільших в Європі популяцій великого підорлика – близько 150 пар. Будь-яке зниження їхнього репродуктивного успіху через конфлікт може негативно вплинути на перспективи всього виду.
Це дослідження підкреслює далекосяжний вплив людських конфліктів на дику природу. Для таких видів, як підорлик великий, чиї популяції вже є вразливими, такі порушення можуть мати серйозні довгострокові наслідки. Захист цих птахів вимагає не лише збереження їхніх середовищ існування, але й забезпечення того, щоб діяльність людини не ставила під загрозу їхнє виживання. Результати дослідження також підкреслюють необхідність продовження досліджень для кращого розуміння та пом’якшення впливу змін навколишнього середовища на мігруючі види.