Довготривалі дискусії науковців щодо причин глобального вимирання наприкінці девонського періоду нарешті отримали відповідь завдяки новому дослідженню.
Девонський період, почавшись приблизно 400-410 мільйонів років тому, був часом біологічного розмаїття. Моря були сповнені рибами, панував тропічний клімат, і з’явилися перші насіннєві рослини та папоротникоподібні. Еволюція наземних рослин сприяла утворенню ґрунтового покриття.
Проте цей період райського існування тривав недовго і закінчився масовим вимиранням близько 350-370 мільйонів років тому, знищивши майже 20% родин і 50% видів.
Причини девонського вимирання були об’єктом гарячих дебатів. Науковці сперечались, чи вулканічні виверження, що привели до глобального похолодання, або деоксигенація океанів через збільшення кількості рослин стали причиною цієї катастрофи.
Дослідники з Університету Індіани-Пердью Індіанаполіс (США) провели ретельне дослідження, аналізуючи гірські породи і використовуючи моделювання девонського океану. Вони виявили, що причиною вимирання стали одночасно вулканічні виверження та розквіт наземних рослин. Результати опубліковано в журналі Communications Earth & Environment.
Використовуючи модель Землі, вчені оцінили біогеохімічні цикли вуглецю, азоту, фосфору, кисню та сірки. Зі збільшенням кількості рослин збільшилася ерозія, що спричинило вивільнення фосфору у девонські океани. Фосфор, як важливий елемент життя, стимулював ріст первинних продуцентів у морі, що призвело до зниження рівня кисню в океанічних водах.
Окрім цього, аналіз осадових порід показав підвищення рівня ртуті внаслідок вулканічної активності, що додатково підтверджує вплив вулканізму на масове вимирання.
Таким чином, дослідники встановили, що масове вимирання було викликано одночасною дією вулканів і зниженням рівня кисню в океані через фосфор, що вивільнили рослини. Ці відкриття об’єднали дві основні гіпотези в єдиний сценарій, пояснюючи причини глобальної катастрофи, що сталася близько 370 мільйонів років тому.