Всесвіт

Що не так з металами на Місяці: астрономи зайшли в глухий кут

Дослідивши місячний ґрунт, вчені зіткнулися з аномальним вмістом металу в породі й ніяк не можуть зрозуміти, з чим це пов’язано.

Коли мова заходить про те, що астронавти або дослідницькі зонди «знайшли на Місяці мінерали», мова йде всього лише про проби з поверхні супутника Землі. Однак навіть їх виявилося достатньо, щоб вчені здогадалися про те, що надра Місяця таять в собі безліч цінних копалин.

Втім, в цьому випадку, видобуток навряд чи хвилює дослідників. У них інше завдання: група фахівців з США і Канади поставила собі за мету вирішити загадку дивного дефіциту дорогоцінних металів, який, як вважає сучасна наука, спостерігається в місячній мантії.

Близько півстоліття тому астронавти привезли з супутника перші проби ґрунту — кілька сотень кілограмів місячного пилу і породи. “В цілому, завдяки місіям “Аполлон” і “Місяць” ми зібрали приблизно 400 кілограмів місячних зразків. Може, ця цифра і звучить переконливо, але для серйозних досліджень цього просто недостатньо», пояснює планетолог Джеймс Бренан з Університету Далхаузі в Канаді.

Як найпростіше дізнатися про те, що ховається всередині космічного тіла? Правильно, вивчити потрохи речовина мантії, яке іноді потрапляє на поверхню. Так, базальтові породи, доставлені місіями “Аполлон 15” і “Аполлон 17″ще у 2007 році ретельно досліджували на предмет сидерофільних (інакше кажучи, “люблячих залізо”) елементів, складових мантію Місяця.

З огляду на те, що Сонячна система вже завершила фазу великого «космічного будівництва», на поверхні Місяця має бути багато подібних мінералів — вони, зокрема, можуть потрапляти на неї разом з метеоритами. Але, як не дивно, вимірювання показали цифри від 10 до 100 разів менше очікуваного. Навіть з урахуванням того, що деякі Метеорити можуть не поповнювати масу місяця, а навпаки, відколювати від неї відлітають в космос шматки, ситуація далека від норми.

Зараз одна з домінуючих гіпотез походження Місяця свідчить, що супутник утворився з тієї ж речовини, що і Земля. Але, при численній схожості геохімічного складу, відмінностей теж вистачає. В результаті дослідження вчені встановили, що сидерофільні елементи швидше за все ховаються всередині поверхні Місяця — вони просто майже не виходять на поверхню.

Так що ж, Місяць — це потенційний Клондайк всього людства? На жаль, ймовірність цього невелика. Навіть якщо місячні надра і багаті металами, то вони, ймовірно, не будуть «визрівати» в подобу земних руд, які зручно добувати й переробляти. Доцільність же інших методів безпосередньо залежить від того, наскільки добре люди освоять космічну промисловість і наскільки велика буде їх потреба в дослідженні глибин супутника.

Натхнення: www.popmech.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button