Визнайте, ви теж цим грішили. Переживаючи за певну ситуацію, як-от виграш на виборах небажаного політика чи чергове збільшення кількості нових випадків захворювання на коронавірус у вашому регіоні, ви перевіряли свій телефон на предмет оновлень. Постійно. Ви оновлювали стрічку в соцмережах і переходили за кожним посиланням на тривожну новину.
Тепер ця тривожна звичка отримала ім’я – «думскроллінг», що в перекладі означає постійний пошук негативних новин. Науковці помітили, що цьому є біологічна причина – і вона розташована в глибині нашого мозку.
Наукове підґрунтя
Відомо, що люди та тварини запрограмовані на пошук саме позитивних новин, оскільки ми очікуємо на потенційну винагороду, що задовольнить нашу жагу до отримання задоволення. Такі ж механізми стоять за бажанням грати в азартні ігри, оскільки ми щоразу отримуємо негайний сплеск дофаміну, що може викликати звикання й подальший розвиток ігрової залежності.
Тож чому ми іноді не можемо стриматися перед спокусою пошуку негативних новин, залишалося таємницею.
Дослідники з Медичного Університету Вашингтону недавно провели дослідження, яке дало цікаві результати. Якщо коротко, то в нашому мозку є зона, яка зветься префронтальною корою. Саме вона стимулює нас до пошуку небезпечної чи шкідливої інформації – ймовірно це еволюційно виниклий механізм, суть якого полягала в підготовці до можливих негативних подій в минулому.
Як вони дійшли до таких висновків? Завдяки мавпам.
Наші еволюційно найближчі родичі керуються подібними неврологічними механізмами, що дозволило науковцям навчити їх розпізнавати наближення приємної й неприємної подій. Вони користувалися двома символами: перший попереджував про можливе наближення позитивної або негативної події, а другий вказував на те, що одна з цих подій точно відбудеться.
Науковці оцінили реакцію мавп і помітили, що попередження про виникнення позитивної події, як-от крапля соку, викликало одну реакцію, тоді як попередження про негативну подію (дратуючий подув повітря в очі) спричиняло зовсім іншу. Це дозволило припустити, що цими двома реакціями керують різні ділянки мозку.
Відтак вчені проаналізували ці відповіді на події та зрозуміли, що одна ділянка мозку, префронтальна кора, на них реагувала по різному.
Це може стати дуже помічним у лікуванні неврологічних проблем у майбутньому, оскільки ми краще знатимемо, яким чином можна контролювати дії даної ділянки мозку.
Допомога з проблемною поведінкою
Життя в цифровій епосі означає постійне бомбардування новинами й інформацією з різних джерел. Науковці вважають, що наш мозок для цього просто не пристосований, що може ставати причиною виникнення тривоги та таких порушень, як обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).
Дослідження у цій сфері можуть ще на крок нас наблизити до винайдення нових шляхів лікування психологічних відхилень. Розуміння частини мозку, що відповідає за необхідність отримання позитивних чи негативних новин може допомогти нам зрозуміти, як можна впливати на таку тривожну діяльність, як думскроллінг, що збільшує почуття тривоги.
Адже якщо науковці знатимуть, що ця ділянка схильна до гіперстимуляції під час стресу, то вони зможуть запропонувати методи для пригнічення її активності. Це може розірвати замкнене коло перевірок новин, тривоги, стресу й чергових перевірок новин.
Пандемія підкреслила необхідність отримання допомоги з вирішенням психологічних проблем, тож будь-який прогрес у цій сфері є зараз надзвичайно бажаним.
Як цього можна уникнути
Ми не можемо контролювати реакцію мозку на певні стимули, однак нам під силу обмежити вплив тригерів цих реакцій. Найпростішим рішенням буде уникати проведення часу в соцмережах. Вони містять постійний потік інформації, який може бути корисним, але також може спричиняти збільшення рівня тривоги під час аналізу різних подій.
Якщо це неможливо, то слід застосувати опцію часового ліміту на соцмережі у відповідних додатках, що допоможе обмежити перебування в мережі до, наприклад, 20 хвилин на день. Також ви можете відписатися від надто активних акаунтів, як-от 24-годинні новинні ресурси.
Однак, скоріше за все, найефективнішим методом уникнення думскроллінгу буде навчитися думати по-іншому. Незважаючи на те, що це найскладніший метод, він того вартий.
Йога й майндфулнесс вважаються науково підтвердженими техніками для зниження тривоги, оскільки вона вчать нас зосереджувати увагу на навколишньому середовищі замість найближчого цифрового екрана. Вони також допомагають нам розслабитися і, як показують дослідження, чим меншим буде наше напруження, тим меншою є ймовірність того, що ми знову потрапимо у замкнуте коло думскроллінгу.