Вчені дослідили зразки відкладень з ізраїльської печери Табун за допомогою інфрачервоно-стимульованої люмінесценції, що дозволило уточнити хронологію цієї палеолітичної пам’ятки, зокрема, встановити вік знайденої нижньої щелепи архаїчної людини приблизно в 200 тисяч років.
Печера Табун, розташована на схилі гори Кармель в Ізраїлі, відома своїми 25-метровими плейстоценовими відкладеннями, що містять культурні шари нижнього і середнього палеоліту. Ці шари відображають еволюцію матеріальної культури Леванту протягом кількох сотень тисяч років. Серед важливих антропологічних знахідок печери є фрагментарний скелет Tabun-C1 і нижня щелепа Tabun-C2, що була знайдена в глибших шарах.
Нещодавні дослідження під керівництвом Мейліс Річард з Університету Бордо III застосували метод інфрачервоно-стимульованої люмінесценції для оптичного датування різних культурних шарів печери Табун. Найдавніші датування належать до ашело-ябрудського культурного комплексу і становлять приблизно 265 ± 26 тисяч років. Цей комплекс на Близькому Сході змінився культурою середнього палеоліту, датування якої варіюються від 288 ± 29 до 189 ± 17 тисяч років.
Перехід від раннього до середнього палеоліту ймовірно стався між 288 ± 29 і 265 ± 26 тисячами років тому. Останки нижньої щелепи Tabun-C2 походять з відкладень, датованих від 204 ± 18 до 192 ± 14 тисяч років, що свідчить про вік приблизно 196 ± 9 тисяч років. На думку вчених, ця щелепа належала архаїчній людині сучасного анатомічного вигляду, що робить її однією з найдавніших знахідок такого типу за межами Африки.
Наразі найдавнішими рештками людини сучасного виду за межами Африки вважається фрагмент верхньої щелепи з ізраїльської печери Міслія віком від 177 до 194 тисяч років. Існують також припущення про 210-тисячолітній череп з грецької печери Апідіма, але вони залишаються спірними.