У Великій Британії нещодавно випробували перший у світі рідинний ракетний двигун, цілком спроєктований штучним інтелектом.
Проєктування зайняло менше двох тижнів після затвердження специфікацій, а на 3D-друк знадобилося ще кілька днів. Двигун запрацював з першої спроби після складання.
Фінішна обробка деталей і складання двигуна, виконані співробітниками Університету Шеффілда, зайняли найбільше часу. У результаті, людям залишилася лише фізична робота, тоді як творче завдання виконали алгоритми.
Проєкт розробки складних інженерних конструкцій за допомогою ШІ реалізує компанія LEAP 71 з Дубая. Фахівці компанії розробили обчислювальну модель Noyron з компактним геометричним ядром PicoGK, здатну створювати складні фізичні об’єкти.
Спроєктований нейромережею двигун використовує паливну пару гас/рідкий кисень. Під час випробувань на полігоні Airborne Engineering у Вескотті, Велика Британія, двигун потужністю 5 кН (500 кг) прогрівався 3,5 секунди, потім досягнув повної потужності і пропрацював 12 секунд, розвиваючи тягу в 20 тисяч кінських сил. Це достатньо для використання у верхньому ступені ракети. Модель Noyron може створити нову модифікацію двигуна менш ніж за 15 хвилин на звичайному комп’ютері.
Компоненти двигуна, виготовлені в Німеччині компанією AMCM з мідного сплаву CuCrZr методом адитивного друку на принтері EOS M290, постачали інноваційною системою охолодження. Подача гасу через вбудовані канали діаметром 0,8 мм запобігала розплавленню міді за температури камери згоряння до 3000 °C, завдяки чому корпус двигуна нагрівався лише до 250 °C. Збій у системі охолодження міг би перетворити двигун на рідку мідь, але система працювала без нарікань. Для впорскування палива використовували коаксіальну вихрову форсунку, визнану найпередовішим рішенням на сьогодні.