Група американських і німецьких зоологів опублікувала результати спостережень за вкрай незвичайною поведінкою шимпанзе: тварини вбили і розтерзали тіло члена своєї групи.
Вбивство представників власної групи нехарактерно для жодних приматів крім людей. Смерть самця по кличці Фудуку — всього лише десятий описаний в науковій літературі випадок подібної поведінки за всю історію спостережень.
Фудуку став альфа-самцем в 2005 році і протримався в цьому статусі близько двох років. Потім інший самець, Мамаду, з яким Фудуку найчастіше спілкувався, отримав важку травму і на деякий час виявився занадто слабкий, щоб захищати своє становище. Фудуку, однак, не припинив спілкуватися з Мамаду, і сам був підданий остракізму.
Кілька років Фудуку провів, то віддаляючись від спільноти, то наближаючись до неъ, і з перемінним успіхом налагоджуючи соціальні зв’язки. У Сенегалі популяції шимпанзе проживають дуже далеко одна від одної, тому єдиним шансом Фудуку на продовження роду було повернення до своїх. Після піднесення Мамаду він наче наблизився до цієї мети, але інші самці як і раніше ставилися до нього вороже. Так тривало до тих пір, поки одного разу вночі група самців з криками не загнала Фудуку далеко в ліс та не вбила.
Вранці зоологи виявили понівечене тіло колишнього ватажка. Пізніше вчені спостерігали, як родичі кидали в мертве тіло камінням і палицями, дряпали і кусали його. Тільки Мамаду не брав у цьому участі і навіть намагався будити Фудуку.
Як правило, в групах шимпанзе буває більше самок, ніж у самців, але в групі Фудуку все було навпаки. На одну самку доводилося по два самця; саме це, на думку зоологів, створило напругу, яка призвела до вбивства. А до нетипового співвідношенням самців і самок могла привести діяльність людини, зазначає Джілл Прютц (Jill Pruetz). У Сенегалі самок шимпанзе відловлюють для розведення в неволі, тому що ручні дитинчата шимпанзе користуються попитом.
«Чи розуміють шимпанзе, що таке смерть? Переконливих свідчень немає. Вони не вміють перевіряти пульс або слухати дихання, тому посмертні наруги можна пояснити нерозумінням того, що жертва вже мертва. А ось канібалізм — це вже незвично», — коментує один з авторів дослідження.