Аналітика

Скоро настане епоха негативного зростання чисельності населення

Вгадайте, в якій країні знаходиться відомий аналітичний центр в області соціології, який нещодавно опублікував доповідь з такими словами: «Скоро настане епоха негативного зростання чисельності населення». Ключове слово тут – «скоро», оскільки воно вказує на те, що дослідження було проведено не в Японії, Італії, Португалії чи Греції. Адже всі ці країни вже давно демонструють негативне зростання населення.

Як не важко в це повірити, мова йде про Китай. Використовуючи очікувані показники народжуваності, опубліковані Організацією об’єднаних націй (які, мабуть, відповідають їх власним даними, інакше вони використовували свої цифри), фахівці з Китайської академії соціальних наук повідомили:

— Населення Китаю досягне піку на позначці 1 мільярд 442 мільйони людей через десять років, до 2029 року;

— Починаючи з 2030 року чисельність населення країни почне щорічно скорочуватися на 0,3 відсотка до 2050 року, коли цей показник знизиться до 1 мільярда 304 мільйонів чоловік;

— Тенденція до скорочення чисельності населення Китаю буде спостерігатися як мінімум до 2065 року, після чого країна повернеться до цифр, які в останній раз спостерігалися в 1996 році – близько 1 мільярда 248 мільйонів чоловік.

Все це передбачає збільшення коефіцієнта народжуваності з нинішніх 1,6 дитини на кожну жінку до 1,77 до кінця прогнозного періоду. Дослідники відзначають, що якщо рівень народжуваності залишається постійним, населення Китаю скоротиться до 2065 року до 1 мільярда 172 мільйонів чоловік, тобто зрівняється з показником 1990 року.

Наведені цифри різко контрастують з прогнозами Організації об’єднаних націй для багатьох регіонів світу на першу половину XXI століття:

— Азія в цілому: +0,7 відсотка в рік;

— Африка: + 2,3 відсотка;

— Південна/Центральна Америка/Карибський басейн: +0,8 відсотка;

— Північна Америка: +0,7 відсотка;

— Океанія: +1,2 відсотка.

ООН пророкує, що лише Європу очікує скорочення населення в масштабах всього регіону на рівні – 0,3 відсотка.

Однією з причин нинішньої демографічної проблеми є китайська демографічна політика «одна сім’я – одна дитина», яка проводилася в період з 1979 по 2015 рік. Після того, як в 2016 році вона була змінена на політику «двох дітей на сім’ю», коефіцієнт народжуваності протягом року дещо зріс, але потім, в 2017 і 2018 роках знову скоротився. Демографи вважають коефіцієнт народжуваності на рівні 2,1 дитини на кожну жінку «рівнем прямого відтворення» теперішньої чисельності населення. У 2018 році коефіцієнт народжуваності в Китаї становив лише 1,6, що нижче згаданого найгіршого довгострокового сценарію Китайської академії соціальних наук.

Всім, хто цікавиться світовою економікою, добре відомо про демографічні загрози, з якими стикаються сьогодні багато розвинених країн, і про те, як вони відображають макроекономічну політику та потенціал довгострокового економічного зростання.

Японія і велика частина Європи вже охоплені демографічною рецесією, що є серйозною проблемою для влади, починаючи від місцевих чиновників і аж до Європейського центрального банку. Якщо додати до цього ще й підвищення медіанного віку населення, виходить неминуче насувається шторм, якому нема чого протиставити.

Китайські дані представляють інтерес для нас ще в одному аспекті: ми можемо порівняти очікуваний середній вік населення в 2050 році, тобто через 30 років, в Китаї, з показниками тих країн, які, як ми знаємо, вже стикаються з проблемою скорочення та старіння населення:

— Японія: медіанний вік сьогодні становить 48,6 року;

— Європа: медіанний вік на сьогодні — 42,7 року;

— медіанний вік в Китаї на сьогодні: 35,6 року;

— медіанний вік населення Китаю до 2030 року: 41,1 року (близько до сьогоднішнього показника Європи);

— медіанний вік населення Китаю до 2050 року: 45,2 року (близько до сьогоднішнього показника Японії).

Доцільно зазначити: середній вік населення Північної Америки в даний час складає 37,5 року, що на 5 відсотків більше, ніж в даний час в Китаї. Однак, згідно з прогнозом, до 2050 року цей показник в Америці становитиме 42,1 року, що на 7 відсотків менше, ніж у Китаї.

З усього вищесказаного можна зробити три підсумкових висновки.

По-перше, демографія – не доля, але вона завжди є фактором, який слід враховувати при оцінці довгострокових перспектив економічного зростання країн і регіонів. Недавня економічна історія Європи і Японії показує, що коли зростання чисельності населення стає негативним, а середній вік збільшується, виникає безліч економічних та політичних шоків.

По-друге, потенціал зростання ВВП залежить від двох показників: зростання чисельності населення і продуктивності праці, і більше ні від чого. Керівництво Китаю знає, що насувається скорочення чисельності населення в країні повинно супроводжуватися значним підвищенням продуктивності праці, щоб забезпечити стійке економічне зростання у майбутньому.

Попри тому, що країна зменшила свою риторику в дусі «Made in China 2025», Пекіну необхідно продовжувати інвестувати в революційні технології, щоб забезпечити подальше підвищення продуктивності праці. Зростання чисельності населення незабаром стане явним негативним фактором для рівняння ВВП.

По-третє, на відміну від Китаю, Японії і Європи, зростання населення Сполучених Штатів повинно залишатися позитивним до 2050 року і надалі. Бюро переписів населення США публікує дані, що свідчать про повільне зниження показників від 0,7 відсотка в рік до 0,4 відсотка в рік за останні роки. Ці цифри можуть здатися не такими вже й великими, але насправді мова йде про принципову відмінність, коли великі економічні центри по всьому світу втрачають своє населення. Це не може не вселяти оптимізму з приводу динаміки цін на американські активи в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

Кнопка «Наверх»
Закрыть