Дослідження, опубліковане в журналі Environmental Science & Technology, висвітлює широке розповсюдження пластикового забруднення в північній частині Тихого океану, показуючи, що навіть визначені заповідні зони не мають імунітету. Проведене групою німецьких вчених з Центру екологічних досліджень ім. Гельмгольца та Центру полярних і морських досліджень Інституту Альфреда Вегнера, це дослідження дає тривожну картину повсюдного впливу пластикових відходів на морське середовище.
Протягом п’ятитижневої подорожі від Ванкувера до Сінгапуру дослідники брали проби поверхневих вод для аналізу концентрації пластику. Їхні висновки були тривожними: високі рівні забруднення пластиком були виявлені в кожній точці відбору проб, що спростовує попередні переконання про те, що відкритий океан залишився відносно незайманим цим сучасним лихом.
Професор Анніка Янке, експерт з хімічної екології та автор дослідження, підкреслила жахливий стан океанічних екосистем через пластикове сміття. Вона відзначила утворення нових сміттєвих плям у несподіваних морських регіонах, що свідчить про зростаючу небезпеку забруднення океану пластиком. Дослідження мало на меті порівняти райони, відомі своїми пластиковими скупченнями, такі як Велика тихоокеанська сміттєва пляма, з менш вивченими або нібито незайманими місцями, включаючи Морський національний заповідник дикої природи Папаханаумокуакеа і Морський національний пам’ятник на північний захід від Гавайських островів.
Виявлення значної кількості пластикового сміття в цих заповідних водах стало несподіванкою для дослідників, кинувши виклик існуючим моделям і припущенням про розподіл пластику в морі. Така широка присутність пластикових частинок у всіх пробах води підкреслює нагальну потребу вжити заходів для стримування надходження пластику в наші океани. За словами Янке, результати дослідження – це заклик до дії, який підкреслює нагальну необхідність боротьби з постійним зростанням пластикового забруднення та його згубним впливом на морські екосистеми в усьому світі.