Серед усіх великих ссавців Африки саме слони виявляються найбільш чутливими до людської присутності — вони активно змінюють свої маршрути і час активності, аби не перетинатися з людьми. Це показало нове дослідження, про яке повідомляє Університет Радбоуд, в якому вчені вперше детально порівняли поведінку десяти різних африканських видів у так званих “екологічних коридорах”. Водночас бабуїни, гієни та антилопи майже не змінюють своїх звичок поруч із людьми — і це ставить перед охоронцями природи серйозне питання: як облаштувати коридори так, щоб вони справді працювали для всіх видів.
Що відомо коротко
- Дослідження провела еколог Марлі Такер з Університету Радбоуд у Нідерландах у співпраці з організацією Elephants Without Borders та Університетом Нового Південного Уельсу.
- Учасниками дослідження стали десять видів: слони, бабуїни, гієни, імпали, куду, сейбл-антилопи, очеретяні кози, кабани-бородавочники, та інші.
- Вчені використали фотопастки у двох типах коридорів — сільськогосподарських і міських — щоб відстежити, коли тварини рухаються і наскільки їхня активність збігається з присутністю людей.
- Слони були на 22% частіше готові використовувати сільськогосподарські коридори, але лише тоді, коли людська активність там мінімальна.
- Бабуїни, гієни та низка антилоп, навпаки, збільшують збіг з людьми в сільськогосподарських коридорах, майже не уникаючи їх.
Що це за явище
Екологічні коридори — це смуги природного середовища, що з’єднують ізольовані охоронні зони між собою. Без них тварини виявляються “у пастці” в обмежених ділянках, не мають змоги шукати їжу, партнерів або рятуватися від посухи. В умовах, коли Африка стрімко забудовується та розорюється, такі коридори стають буквально нитками, що утримують екосистему від розпаду.
Проблема в тому, що прокласти коридор через поля чи передмістя — це ще не означає, що він буде використовуватись. Якщо людська активність робить прохід надто стресовим, тварина просто відмовиться ним йти. І, як показало нове дослідження, різні види реагують на цей ризик зовсім по-різному.
Деталі відкриття
Такер та її колеги встановили фотопастки у двох типах коридорів у Ботсвані: одні пролягали через сільськогосподарські угіддя, інші — через міські забудовані райони. Прилади фіксували не лише факт появи тварини, а й точний час — що дозволило вчасних порівняти розклад руху тварин з розкладом людської активності.
Загальна тенденція виявилась очевидною: більшість видів перемістили свою активність на нічний час або ранні ранкові та вечірні години, уникаючи пікової людської присутності вдень. Але глибина цього зміщення разюче відрізнялась між видами.
Слони скоротили часовий збіг із людьми у сільськогосподарських коридорах — попри те, що загалом охочіше ними користувалися. Натомість бабуїни, гієни, імпали, куду, сейбл-антилопи та очеретяні кози показали більший збіг із людьми в тих самих умовах. Кабани-бородавочники та очеретяні кози частіше з’являлись у міських коридорах.
Що показали нові спостереження
Результати розкривають важливу річ: коридори не є рівними для всіх. Там, де бабуїн спокійно проходить удень поряд із людьми, слон чекатиме ночі або взагалі змінить маршрут. Ця різниця не є випадковою — вона відображає різний еволюційний досвід взаємодії з людиною.
Слони мають причини боятися людей більше: вони є традиційним об’єктом полювання, браконьєрства та конфліктів через сільськогосподарські угіддя. Відомо, що слони здатні запам’ятовувати загрози на десятиліття — і передавати цей досвід наступним поколінням. Бабуїни ж, навпаки, навчилися використовувати людські поселення як джерело їжі, що могло знизити їхній страх перед людьми.
«Ці результати показують, що дикі тварини не використовують коридори однаково», — зазначає Такер. — «Одні тварини коригують час перебування у коридорах, аби уникнути людей, тоді як інші, схоже, набагато менш чутливі до їхньої присутності».
Чому це важливо для науки
Відкриття має безпосередній вплив на практику охорони природи. Зараз коридори зазвичай проектують, не враховуючи, яким видам і коли вони потрібні. Якщо коридор прокладено через насичений людьми район без жодних буферних зон чи захисту від нічного освітлення, слони ним просто не скористаються — незважаючи на всі зусилля і витрати.
Дослідження підтверджує те, що вже відомо про інтелект і соціальну поведінку слонів: вони приймають складні рішення, зважуючи ризики. Слон, якому потрібно пройти через небезпечний для нього коридор, — це не машина, а тварина, що оцінює ситуацію і обирає безпечніший варіант.
«Це означає, що при проектуванні коридорів і зонуванні необхідно враховувати, як різні тварини реагують на присутність людей», — додає Такер. — «З огляду на стрімке зростання населення Африки та зміни у землекористуванні, вкрай важливо розробляти індивідуальні рішення, якщо ці критичні шляхи мають залишатися функціональними».
Цікаві факти
- Африканські слони є найбільшими наземними тваринами на планеті й можуть пройти понад 70 кілометрів на добу у пошуках їжі та води, тож функціональні коридори для них — питання виживання. Cikavosti вже писав про те, як давній слон з бивнем завдовжки понад два метри існував на цій планеті 500 тисяч років тому.
- Бабуїни, відповідно до досліджень, здатні розрізняти конкретних людей як загрозу або нейтральних спостерігачів — і навіть пережиті стресові події від людей можуть довготривало змінювати їхню поведінку та рівень гормонів стресу.
- Площа Африки, зайнята сільськогосподарськими угіддями, зростає щороку в середньому на 3 мільйони гектарів, що щораз більше фрагментує природні ареали і підсилює важливість коридорів.
- Міжнародний союз охорони природи (МСОП) відносить африканського саванного слона до вразливих видів: за останні 50 років їх кількість скоротилась майже вдвічі через браконьєрство і втрату середовища існування.
FAQ
Чому саме слони уникають людей набагато сильніше, ніж інші види? Слони мають виняткову пам’ять і здатні передавати досвід загроз наступним поколінням. Вони також є традиційним об’єктом браконьєрства та сільськогосподарських конфліктів, тому еволюційно “навчились” більшої обережності. Бабуїни ж, навпаки, часто живляться поблизу людських поселень, що знижує їхній страх.
Що таке екологічний коридор і навіщо він потрібен? Це природна або напівприродна смуга, що з’єднує ізольовані заповідники. Вона дає тваринам змогу мігрувати, шукати їжу, знаходити партнерів і рятуватися від стихій, не опиняючись у повній ізоляції через людську інфраструктуру.
Як вчені збирали дані в дикій природі? Дослідники встановлювали фотопастки — камери з датчиками руху — у сільськогосподарських і міських коридорах Ботсвани. Прилади фіксували вид, кількість особин і точний час появи, що дозволило зіставити розклад тварин з людською активністю протягом доби.