Екологія

Сміттєві острови та загроза цвітіння: як ракетний удар по Кривому Рогу вплинув на природу

У Кривому Розі руйнування греблі Карачунівського водосховища на річці Інгулець призвело до підвищення вмісту фосфатів та нітритів у воді, ймовірно, через заливання інженерних мереж та вигрібних ям на подвір’ях.

Також в річку потрапило будівельне сміття, яке утворилося в результаті вибуху, змиті гілки та інші рослинні рештки, а також побутове сміття, що призвело до утворення сміттєвих островів, повідомляє спільнота “Досить труїти Кривий Ріг” у Facebook.

Нещодавній аналіз проб з річки Інгулець та їхня екологічна оцінка показали, що вода відноситься до “доброї” та “посередньої” категорії. Також тимчасове почервоніння води в річці не становить загрози.

Однак обстріл та руйнування дамби завдали шкоди для самої річки.

Так фосфати можуть призводити до надмірного розмноження синьо-зелених водоростей, тобто “цвітіння води”. Таке явище зменшує кількість розчиненого кисню у воді та негативно впливає на річкових мешканців.

Сміттєві острови та загроза цвітіння: як ракетний удар по Кривому Рогу вплинув на природу

Сміттєві острови та загроза цвітіння: як ракетний удар по Кривому Рогу вплинув на природу

Сміттєві острови та загроза цвітіння: як ракетний удар по Кривому Рогу вплинув на природу

В матеріалі пояснили, що утворені сміттєві острови призупиняють або перекривають течію річки, що теж негативно впливає на неї.

“Тепер русло необхідно прочищати, що вже почали робити, судячи з повідомлень у соцмережах”, – зазначили в повідомленні.

Автори також вказали на відповідальність людей за збереження довкілля. Адже вода несла купу сміття з прибережних зон, яке накопичувалося роками, зокрема зарослі очерету.

“Його необхідно періодично частково видаляти у річках, які зазнають антропогенного впливу. А на Інгульці, подекуди, він заважав вільній течії. Загалом – прочистка русел річок необхідна, але на жаль, часто у нас цим нехтують”, – розповіли вони.

В матеріалі зазначили, що розлив річки після вибуху дамби продемонстрував ще одну проблему – недотримання водоохоронних зон навколо водойм, що для Інгульця становить 50 м. В цій зоні не можна будувати та розміщувати інші об’єкти.

“Якщо певна кількість будинків зводилися біля Інгульця задовго до прийняття цих норм, то в інших місцях ми досі бачимо нехтування ними. В охоронних зонах водойм ведеться будівництво, а іноді розташовуються навіть виробничі потужності. Ці помилки варто обов’язково врахувати у процесі післявоєнного відновлення та не повторювати їх”, – наголосили в повідомленні.

Натхнення: ecopolitic.com.ua

Back to top button