Більшість знайдених екзопланет були виявлені тільки тому, що вони дуже близько обертаються навколо своїх рідних зірок. А одним з найлегших способів виявлення потенційних кандидатів на роль екзопланети якраз і є спостереження за їх рідними зірками. Справа в тому, що в певний момент світло зірки зменшується. Відбувається це тоді, коли планета проходить повз зірки. Такий метод дає можливість визначити не тільки розмір планети, але і її щільність, а також наявність і склад її атмосфери. На жаль, таке близьке розташування планети біля зірки може обернутися для неї вельми сумною подією.
Екзопланета KIC 12557548b класу супер Меркурій, що обертається навколо зірки, розташованої приблизно в 1500 світлових роках від Землі, зараз активно втрачає свою масу. І винна в цьому зірка, чиї дуже активні і масивні спалахи в буквальному сенсі поступово «з’їдають» її по шматочках. На цю ідею вчених наштовхнуло спостереження за хвостом з пилу, який утворився за екзопланетою.
Наукові співробітники Університету Токіо, ознайомившись з даними, наданими космічним телескопом «Кеплер», дійшли висновку, що обсяг матеріалу, який втрачає планета, прямо співвідноситься з активністю зірки, навколо якої вона обертається. Тобто вона втрачає більше свого планетарного матеріалу, коли проходить в одній площині безпосередньо повз своєї зірки, в області, де зоряна активність найбільш висока.
При цьому максимальне значення втрати маси відбувається кожні 15,7 години, які, до слова, складають період одного повного її обертання навколо зірки. До речі, завдяки показнику максимальної активності викиду вчені визначили період обертання планети навколо своєї зірки.
“Вплив енергії, що виробляє зірка на планету в буквальному сенсі виштовхує з останньої весь пил і атмосферу прямо в космос», – говорить доктор Хаджіме Кавахара, автор одного з останніх досліджень цієї планети. «При цьому впливає на планету температура і вітер настільки екстремально високі і сильні, що їх цілком достатньо для того, щоб розігнати молекули пилу настільки, щоб вони змогли вирватися за межі гравітаційного впливу планети безпосередньо в космос», – додає він.
На даний момент розмір планети не перевищує 0,1 розміру нашої Землі. Якби її розмір був хоча б трохи більший, то гравітаційна сила дозволила б їй зберегти від викиду в космос більше матеріалу. А якби вона була ще менше, то швидше за все вже повністю випарувалася.
Астрономи підрахували, що планета повністю випарується протягом найближчих 100-200 мільйонів років, що за астрономічними мірками неймовірно мало.
Натхнення: hi-news.ru